Стаття 146 Житлового кодексу. Поділ жилого приміщення між подружжям
Не діє з 15.02.2026Акт втратив чинність, крім окремих положеньактуально на 14.11.202639 редакцій кодексу з цією статтею, остання 15.02.2026
Коротко. Стаття для колишнього подружжя про поділ кооперативної квартири або виплату грошей за частку в паї.
Текст статті
Поділ квартири в будинку житлово-будівельного кооперативу між членом кооперативу і його дружиною допускається в разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване жиле приміщення в займаній ними квартирі. Поділ квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям, а в разі відсутності згоди - за рішенням суду.
Якщо поділити квартиру неможливо, один з колишнього подружжя, за яким визнано право на частину паєнагромадження, вправі вимагати від другого, який є членом житлово-будівельного кооперативу, виплати йому суми, що відповідає його частині паєнагромадження. Після одержання зазначеної компенсації він повинен звільнити займане приміщення, а в разі відмовлення - підлягає виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
Після розлучення кооперативну квартиру можна поділити за згодою або через суд, якщо пай спільний і є змога виділити окремі кімнати. Якщо такий поділ неможливий, один із подружжя отримує грошову компенсацію за свою частину паєнагромадження та має звільнити житло.
Швидкі відповіді
Поділ квартири допускається в разі розірвання шлюбу, якщо пай є спільною власністю подружжя та якщо кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване жиле приміщення в займаній ними квартирі.
Поділ квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям, а в разі відсутності згоди спір вирішується за рішенням суду.
Той із подружжя, за ким визнано право на частину паєнагромадження, вправі вимагати від іншого, який є членом житлово-будівельного кооперативу, виплати суми, що відповідає його частині паєнагромадження.
Так. Після одержання грошової компенсації особа повинна звільнити займане приміщення, а в разі відмовлення підлягає виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Практика
Огляд: числа за статтею
- 9Рішень у базі, 2019–2026серед рішень, які система розібрала
- 2Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимисеред рішень за статтею
- 7Постанов Верховного Суду2019–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 14.11.2026
Рішень за роками
2019–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала
- рішення за рік
- рік, за який у базі переважно касаційні постанови
- За останній рік статтю застосовано у 2 рішеннях.
Позиція Верховного Суду
Суди встановили, що пайові внески за квартиру були повністю сплачені матір'ю відповідача, а не подружжям, тому квартира є особистою власністю відповідача, а не спільною сумісною власністю. Позивач не надала належних доказів участі у формуванні паю, а доводи про сплату комунальних послуг не змінюють правовий режим майна.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 759/23368/19
Маєте справу за ст. 146 ЖК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑
Свіжі рішення
останні 5 рішень за статтею
Хмельницький апеляційний суд розглянув цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2025 року у спорі про поділ майна колишнього подружжя. Шлюб між сторонами було укладено 17.11.2007 року та розірвано 14.09.2023 року. Суд першої інстанції задовольнив позов ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку та земельної ділянки і частково задовольнив зустрічний позов ОСОБА_1, стягнувши компенсацію…
Мотивація суду: Апеляційний суд дійшов висновку, що внесений під час шлюбу пайовий внесок за кооперативним договором є спільною сумісною власністю подружжя. Оскільки право власності на квартиру ще не оформлене…
Справа стосується спору про спадкування квартири, яка була отримана спадкодавцем через житлово-будівельний кооператив (ЖБК). Позивач (донька померлого) звернулася з позовом до вдови спадкодавця, стверджуючи, що квартира є особистою власністю батька, оскільки пайовий внесок був сплачений до шлюбу. Суд першої інстанції визнав за позивачем право лише на 1/4 частку, вважаючи квартиру спільною сумісною власністю подружжя. Апеляційний суд, переглянувши справу, встановив, що згідно з нормами Закону…
Мотивація суду
Апеляційний суд встановив, що спадкодавець повністю сплатив пайовий внесок за квартиру до укладення шлюбу з відповідачкою, тому майно є його особистою власністю, а не спільною сумісною. Відтак…
Справа стосувалася поділу майна колишнього подружжя, зокрема визначення правового статусу квартири в ЖБК, набутої під час шлюбу. Позивачка (ОСОБА_1) намагалася довести, що квартира є її особистою власністю, посилаючись на те, що пайові внески були сплачені за рахунок коштів, подарованих їй сестрою. Суди першої та апеляційної інстанцій, а згодом і Верховний Суд, відхилили ці доводи. Суди встановили, що пайові внески здійснювалися протягом 1989‑1993 років, а надана нотаріальна заява про дарування…
Мотивація суду
Суди встановили, що спірна квартира була придбана під час шлюбу за рахунок пайових внесків, що за відсутності доказів використання виключно особистих коштів дружини, свідчить про її статус спільної…
Позивач звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя, вимагаючи визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири, яка була отримана в ЖБК «Жовтень-2». Позивач обґрунтовувала вимоги тим, що пайові внески сплачувалися під час шлюбу за рахунок її заробітку. Суди першої та апеляційної інстанцій, а згодом і Верховний Суд, відмовили у задоволенні позову. Встановлено, що первинним членом кооперативу була мати відповідача, яка здійснила основну частину внесків ще до шлюбу та під час…
Мотивація суду
Суди встановили, що пайові внески за квартиру були повністю сплачені матір'ю відповідача, а не подружжям, тому квартира є особистою власністю відповідача, а не спільною сумісною власністю. Позивач…
Справа стосується спору про визнання права власності на частину паєнакопичення та виділення ізольованої кімнати у кооперативній квартирі. Позивачка ОСОБА_1 намагалася довести, що квартира, отримана під час шлюбу з ОСОБА_3, є спільною сумісною власністю. Проте суди попередніх інстанцій, з якими погодився Верховний Суд, встановили, що пайовий внесок був сплачений ОСОБА_3 одноособово вже після розірвання шлюбу, а позивачка не була членом ЖБК «Залізничний-9». Крім того, у справі наявні преюдиційні…
Мотивація суду
Суди встановили, що квартира не є спільною сумісною власністю, оскільки пайовий внесок був сплачений відповідачем після розірвання шлюбу, а позивачка не була членом кооперативу. Попередніми судовими…
Суди, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала; частка — серед усіх рішень за статтею.
Судді, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожного судді, які система розібрала.
Редакції статті
39 редакцій кодексу з цією статтею, змін тексту — 0
- 15.02.2026Остання
Рішень за цією редакцією: 2
- 01.01.1984
Рішень за цією редакцією: 7
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Поруч
Сусідні статті
ЖК · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 143Обмін жилого приміщення членом житлово-будівельного кооперативу1 рішення
- Ст. 144Найом жилого приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу0 рішень
- Ст. 145Користування жилим приміщенням членами сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу3 рішення
- Ст. 146Поділ жилого приміщення між подружжям
- Ст. 147Виключення з житлово-будівельного кооперативу2 рішення
- Ст. 148Виселення з будинку житлово-будівельного кооперативу0 рішень
- Ст. 149Визначення прав і обов'язків члена житлово-будівельного кооперативу3 рішення
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.