Перейти до вмісту

Стаття 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції». Особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів

Чинна редакція закону від 26.06.2026

Коротко. Правила для експортерів та імпортерів щодо строків повернення грошей і товарів в Україну та пені за запізнення.

Текст статті

ч. 1

Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов’язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

ч. 2

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Показати всі 8 частин
ч. 3

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

ч. 4

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п’яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

ч. 5

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

ч. 6

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

ч. 7

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

ч. 8

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою цієї статті.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Нацбанк може обмежувати строки повернення валютної виручки за експорт або отримання оплаченого імпорту, а Мінекономіки — подовжувати їх за окремими операціями. За порушення цих строків нараховується пеня 0,3 відсотка за кожен день прострочення, але її нарахування зупиняється на час форс-мажору чи судового стягнення боргу.

Строки

за редакцією від 26.06.2026

  • …що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви.
  • Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п’яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 764Рішень у базі, 2020–2026серед рішень, які система розібрала
  • 519Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 277 по суті
  • 49 %Відмовлено, із 277 по сутіАдміністративні спори, 2026 рік
  • 170Постанов Верховного Суду2020–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2020–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2020: 1 · переважно касаційні постанови2021: 1 · переважно касаційні постанови2022: 1 · переважно касаційні постанови2023: 7 · переважно касаційні постанови2024: 59 · переважно касаційні постанови2025: 1762026: 519
20202026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Адміністративні спори: частки результатів по суті, 2026 рік

40 %
11 %
49 %
Задоволено — 111 з 277 · 40 %Задоволено частково — 30 з 277 · 11 %Відмовлено — 136 з 277 · 49 %

Відсотки — частка з 277 рішень · Знаменник — рішення, розглянуті по суті: без повернених без розгляду та об'єднаних проваджень.

  • Частина 2 — 30 рішень у 2026 році, з них 53 % — «Відмовлено».
  • Частина 3 — 39 рішень у 2026 році, з них 49 % — «Відмовлено».
  • Частина 1 — 7 рішень у 2026 році.
  • Частина 4 — 3 рішення у 2026 році.
  • Частина 5 — 27 рішень у 2026 році.
  • Частина 6 — 13 рішень у 2026 році.
  • Частина 7 — 3 рішення у 2026 році.
  • Ще 155 рішень — без зазначення частини.
  • Верховний Суд — 170 рішень (22 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 576 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 39 рішень.

Позиція Верховного Суду

  • Суди встановили наявність форс-мажорних обставин, підтверджених сертифікатами ТПП, які діяли у спірний період та об'єктивно унеможливлювали виконання умов ЗЕД-договорів через обмеження виїзду уповноважених представників за кордон у зв'язку з воєнним станом. Сертифікати ТПП не є первинними документами для формування податкового обліку, а тому обмеження ст. 44.6 ПК України на них не поширюються, і вони можуть враховуватися судом під час розгляду справи незалежно від дати їх видачі. Верховний Суд дійшов висновку про правомірність звільнення позивача від пені на підставі ч. 6 ст. 13 Закону «Про валюту і валютні операції».

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 480/10821/24
  • Верховний Суд дійшов висновку про передчасність висновків судів попередніх інстанцій, оскільки вони не з'ясували правової природи зобов'язань і не встановили наявність умов для зарахування зустрічних однорідних вимог за статтею 601 Цивільного кодексу України. Сам по собі факт укладення додаткових угод про перенесення попередньої оплати не є автоматичним підтвердженням дотримання граничних строків розрахунків за валютним законодавством. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 320/24483/23
  • Суди попередніх інстанцій передчасно зробили висновок про правомірність припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних вимог, не дослідивши належним чином питання наявності доказів невідповідності якості товару, факту неповернення нерезидентом товару та дотримання вимог Інструкції НБУ №7.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 240/17423/25

Маєте справу за ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Огляди судової практики за цією статтею

огляди на courthelp, що цитують цю норму

Практика за напрямом «Податкові спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

Редакції статті

22 редакції закону з цією статтею, змін тексту — 2

  1. 26.06.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 213

  2. 21.06.2018

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ЗУ «Про валюту і валютні операції» · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.