Стаття 2 ЗУ «Про прикордонний контроль». Організаційні засади здійснення прикордонного контролю

Прикордонний контроль здійснюється щодо:

1) осіб, які перетинають державний кордон;

2) транспортних засобів, що перевозять через державний кордон осіб та вантажі;

3) вантажів, що переміщуються через державний кордон.

Прикордонний контроль включає:

1) перевірку документів;

2) огляд осіб, транспортних засобів, вантажів;

3) виконання доручень уповноважених державних органів України;

4) перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України;

5) реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон;

6) перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.

Прикордонний контроль забезпечується шляхом:

1) установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон та здійснення контролю за його додержанням;

2) застосування технічних засобів прикордонного контролю, використання службових собак та інших тварин;

3) створення і використання баз даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в'їзд в Україну або яким тимчасово обмежено право виїзду з України, про недійсні, викрадені і втрачені паспортні документи, а також інших передбачених законом баз даних;

4) спостереження за транспортними засобами і в разі потреби їх супроводження;

5) здійснення адміністративно-правових, а також оперативно-розшукових заходів;

6) організації і забезпечення взаємодії з підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких пов'язана з міжнародним сполученням;

7) координації дій контрольних органів і служб.

Здійснення прикордонного контролю може бути тимчасово припинено за рішенням начальника органу охорони державного кордону, а в невідкладних випадках - також начальника підрозділу охорони державного кордону, до зони відповідальності якого належить пункт пропуску (пункт контролю) через державний кордон, або його заступника, на час, необхідний для усунення обставин, що спричинили тимчасове припинення прикордонного контролю, але не більше ніж на 12 годин, у разі:

1) блокування чи спроби блокування пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон України, збройного нападу на них чи їх захоплення;

2) роззброєння чи спроби роззброєння прикордонних нарядів;

3) виявлення ознак підготовки, вчинення або спроби вчинення терористичного акту;

4) виникнення надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру, що створюють загрозу життю і здоров’ю людей.

У разі неможливості поновлення здійснення прикордонного контролю протягом 12 годин після його тимчасового припинення рішення про тимчасове обмеження сполучення через державний кордон у пункті пропуску (пункті контролю) або про його тимчасове закриття приймається в порядку, встановленому законодавством та міжнародними договорами України.