Перейти до вмісту

Стаття 169 Податкового кодексу. Перерахунок податку та податкові соціальні пільги

Чинна редакція кодексу від 01.11.2026

Коротко. Правила зменшення податку із зарплати за допомогою соціальної пільги та порядок її перерахунку роботодавцем.

Текст статті

п. 169.1

Перелік податкових соціальних пільг.

З урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:

п. 169.1.1

у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку;

Показати всі 20 пунктів
п. 169.1.2

у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину;

п. 169.1.3

у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для такого платника податку, який:

а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину з інвалідністю - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;

ґ) є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена підпунктом "б" підпункту 169.1.4 цього пункту;

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", крім осіб, визначених у підпункті "б" підпункту 169.1.4 цього пункту;

п. 169.1.4

у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для такого платника податку, який є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу";

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та особою з інвалідністю I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

п. 169.2

Вибір місця отримання (застосування) податкової соціальної пільги.

п. 169.2.1

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

п. 169.2.2

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначає Кабінет Міністрів України.

п. 169.2.3

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у підпункті 169.2.2 цього пункту, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

п. 169.2.4

Якщо платник податку порушує норми цього пункту, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює також порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень ним норм підпункту 169.2.1 цього пункту, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок, а також порядок інформування роботодавця про позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу.

п. 169.3

Вибір розміру податкової соціальної пільги та строк її дії.

п. 169.3.1

У разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у пункті 169.1 цієї статті, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті, крім випадку, передбаченого підпунктом "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної підпунктом 169.1.2 цього пункту у разі, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину з інвалідністю (дітей з інвалідністю).

п. 169.3.2

Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 цієї статті, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

п. 169.3.3

Податкова соціальна пільга, передбачена підпунктом 169.1.2 та підпунктами "а", "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку - до кінця року, на який припадає смерть. Право на отримання такої податкової соціальної пільги втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, чи береться плата за таке утримання, чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.

Надання податкової соціальної пільги, передбаченої підпунктами "в" - "е" підпункту 169.1.3 та підпунктом 169.1.4 пункту 169.1 цієї статті, зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому платник податку втратив або позбавлений статусу, визначеного у цих підпунктах.

п. 169.3.4

Податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи.

п. 169.4

Перерахунок податку, перерахунок та обмеження податкової соціальної пільги.

п. 169.4.1

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 та підпунктами "а" і "б" підпункту 169.1.3 пункту 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

п. 169.4.2

Роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

а) за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 цієї статті;

в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

п. 169.4.3

Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

п. 169.4.4

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає розміри податкової соціальної пільги, категорії працівників із правом на неї та умови застосування лише до зарплати за одним місцем роботи. Також встановлено обов'язок роботодавця перераховувати податок за рік, при звільненні чи зміні пільги та стягувати виявлену недоплату.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 31Рішень у базі, 2017–2026серед рішень, які система розібрала
  • 19Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 10 по суті
  • 8Постанов Верховного Суду2017–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2017–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2017: 12018: 3 · переважно касаційні постанови2019: 2 · переважно касаційні постанови2020: 1 · переважно касаційні постанови2022: 1 · переважно касаційні постанови2023: 1 · переважно касаційні постанови2024: 2 · переважно касаційні постанови2025: 12026: 19
20172026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 10 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 8 рішень (26 % рішень за статтею).
  • За останній рік статтю застосовано у 19 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 4 рішення.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що господарські операції з контрагентами не підтверджені належними доказами (відсутність виробничих ресурсів, персоналу, невідповідність реквізитів договорів), тому відмовив у скасуванні ППР щодо податку на прибуток та ПДВ. Водночас суд визнав протиправним штраф за несвоєчасне подання звітності, оскільки платник самостійно виправив помилки в межах встановленого законом строку.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 826/15288/17
  • Суд встановив, що позивач не підтвердив реальність господарських операцій належними первинними документами (відсутність журналів робіт, актів на приховані роботи, невідповідність реквізитів договорів), а контрагенти не мали ресурсів для виконання робіт. Водночас суд визнав безпідставним штраф за несвоєчасне подання звітності, оскільки платник самостійно виправив помилки в межах строків давності.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 826/15288/17
  • Суд встановив, що податковий орган не довів правомірність донарахувань, оскільки акт ревізії ДФІ не є належною підставою для податкових донарахувань, а реальність господарських операцій підтверджена первинними документами. Також суд зазначив, що невідображення виплат ФОП у формі 1ДФ не призвело до зміни податкових зобов'язань, тому штрафні санкції застосовані безпідставно.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 804/20658/14

Маєте справу за ст. 169 ПК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Накладено стягненняПерша інстанціяВінницький міський суд Вінницької області

Суд розглянув справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 51 КУпАП (дрібна крадіжка, вчинена особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення). Встановлено, що 26.09.2026 року о 13:37 год. у магазині «Єва» в м. Вінниця правопорушник таємно викрав побутову хімію (гелі для душу та рідке мило) вартістю 1545,80 грн без ПДВ. Особа в судове засідання не з'явилася, хоча була повідомлена належним чином, раніше у графі…

Мотивація суду: Суд встановив факт вчинення правопорушення на підставі протоколу, пояснень та відеозаписів. Враховуючи, що особа раніше тричі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за аналогічні…

Задоволено частковоПерша інстанціяОболонський районний суд міста Києва

Оболонський районний суд м. Києва розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості та Державного центру зайнятості про стягнення компенсації за затримку виплат та надлишково утриманих податків. Позивач раніше була незаконно звільнена, рішенням суду її поновлено на роботі та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, який роботодавець виплатив із затримкою та застосувавши підвищену ставку військового збору 5% до періодів до грудня 2024 року. Суд…

Мотивація суду

Суд дійшов висновку, що затримка виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу є підставою для стягнення компенсації відповідно до Закону № 2050-III, проте здійснив власний перерахунок…

Позов задоволеноПерша інстанціяГолосіївський районний суд міста Києва

Голосіївський районний суд міста Києва розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу про стягнення надмірно утриманого військового збору. Судом встановлено, що протягом 2024–2025 років суди ухвалили низку рішень на користь позивача про стягнення заробітної плати, компенсацій за затримку виплат та інших сум, що випливають з трудових відносин. Під час фактичної виплати цих коштів у період з грудня 2024 року…

Мотивація суду

Суд дійшов висновку, що оскільки доходи (заробітна плата та інші виплати) нараховувалися за податкові періоди до 01 грудня 2024 року, до них відповідно до Закону № 4015-IX та Податкового кодексу…

Редакції статті

244 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 11

  1. 01.11.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 1

Показати всі 13 редакцій

2016

2010

  1. 02.12.2010

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ПК · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.