Перейти до вмісту

Стаття 79 Кодексу законів про працю. Порядок і умови надання щорічних відпусток. Відкликання з відпустки

Чинна редакція кодексу від 04.11.2026

Текст статті

ч. 1

Щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

ч. 2

У разі надання зазначених відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, крім визначених законом випадків, коли ці відпустки за бажанням працівника надаються повної тривалості.

Показати всі 8 частин
ч. 3

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

ч. 4

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

ч. 5

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

ч. 6

Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

ч. 7

Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

ч. 8

Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації з додержанням вимог частини шостої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Строки

за редакцією від 04.11.2026

  • У разі надання зазначених відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, крім визначених законом випадків, коли ці відпустки за бажанням працівника надаються повної тривалості.
  • Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 29Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 6Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 1 по суті
  • 22Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 4 · переважно касаційні постанови2019: 3 · переважно касаційні постанови2020: 10 · переважно касаційні постанови2021: 1 · переважно касаційні постанови2022: 2 · переважно касаційні постанови2025: 32026: 6
20182026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 1 — менше за 30.

  • За останній рік статтю застосовано у 7 рішеннях.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що ознайомлення з графіком відпусток не замінює обов'язок роботодавця письмово повідомити працівника про конкретну дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні. Також підтверджено факт перенесення відпустки без письмової згоди працівника та погодження з профспілкою, що є порушенням трудового законодавства.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 810/1962/17
  • Верховний Суд визнав незаконним відкликання з відпустки, оскільки закон дозволяє це лише для відвернення аварій чи стихійних лих, а не за заявою працівника. Щодо звільнення, суди попередніх інстанцій не дослідили доводи позивача про відсутність підпису на розпорядженні, що є порушенням процесуального права, тому справу в цій частині направлено на новий розгляд.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 810/3071/18
  • Суд встановив, що створення профспілки є добровільним правом працівників, а не обов'язком роботодавця. Оскільки на підприємстві відсутній профспілковий орган, вимога про погодження графіка відпусток не може бути виконана, тому накладення штрафу за її невиконання є протиправним.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 804/305/17

Маєте справу за ст. 79 КЗпП? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаП'ятий апеляційний адміністративний суд

П'ятий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційні скарги ОСОБА_1 та Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі за позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Судом першої інстанції позов було задоволено частково: визнано бездіяльність НАБУ щодо невиплати грошової допомоги до відпусток за 2016 та 2017 роки незаконною та зобов'язано виплатити кошти в сумі…

Мотивація суду: У разі поділу щорічної основної відпустки на частини грошова допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати виплачується за заявою працівника один раз на рік при наданні будь-якої з частин…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаДніпровський апеляційний суд

Справа стосується трудового спору про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі. Позивачка, працюючи економістом, подала заяву про звільнення за власним бажанням, проте згодом змінила намір. Роботодавець, попри надання відпустки, видав наказ про її скасування та звільнив працівницю. Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін апеляційним судом, визнав звільнення незаконним. Ключовим стало те, що роботодавець не довів належного повідомлення працівниці…

Мотивація суду

Суд встановив, що роботодавець неправомірно скасував відпустку позивачки без її згоди та належного повідомлення, чим позбавив її можливості відкликати заяву про звільнення. Звільнення було проведено…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаДругий апеляційний адміністративний суд

Справа стосується спору між поновленим на посаді державним службовцем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області. Позивач вимагав надати частину щорічної відпустки (1 день) та виплатити грошову допомогу до неї. Відповідач відмовив, посилаючись на відсутність трудових відносин через ліквідацію посади. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ГУ ПФУ є правонаступником реорганізованого управління, де працював позивач, і фактично виконує функції роботодавця…

Мотивація суду

Суд встановив, що відповідач є правонаступником органу, де працював позивач, і зобов'язаний виконувати рішення про поновлення на посаді. Відсутність посади у штатному розписі не звільняє роботодавця…

Практика за напрямом «Трудові спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

Редакції статті

145 редакцій кодексу з цією статтею, змін тексту — 5

  1. 04.11.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 0

  2. 07.05.2022

    Закон № 2215-IX від 21.04.2022 «Про дерадянізацію законодавства України» — змінено ч. 4, ч. 5

    Рішень за цією редакцією: 11

  3. 01.01.2009

    Рішень за цією редакцією: 18

Показати всі 7 редакцій

1996

  1. 23.07.1996

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

КЗпП · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.