Стаття 41 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Основні права та обов'язки пасажира

Позивач (особа з інвалідністю ІІІ групи) звернувся до суду з позовом до ТОВ «ГРАНД ВОКЗАЛ КОЛОМИЯ» про визнання дій протиправними та зобов'язання видавати безкоштовні квитки на приміські автобусні маршрути. Позивач обґрунтовував вимоги своїм статусом та попередньою практикою видачі таких квитків. Відповідач у відзиві наголосив, що є лише автостанцією, яка діє як комерційний агент, і не має повноважень самостійно надавати пільги, які не передбачені законом для цієї категорії осіб у вказаний…

Мотивація суду: Суд встановив, що ТОВ «ГРАНД ВОКЗАЛ КОЛОМИЯ» є лише автостанцією (посередником), а не автомобільним перевізником, який несе відповідальність за надання пільг. Оскільки позивач не залучив до справи…

Справа стосується оскарження рішення Станишівської сільської ради, яким було затверджено Комплексну програму соціального захисту населення, що передбачала монетизацію пільг на проїзд для багатодітних сімей у розмірі 240 грн на місяць. Позивач, як багатодітна мати, звернулася до суду, вважаючи, що такий механізм обмежує її право на безоплатний проїзд, гарантоване ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства». Суд першої інстанції задовольнив позов частково, скасувавши відповідні положення…

Мотивація суду: Суд встановив, що встановлення сільською радою фіксованої грошової компенсації замість гарантованого законом права на безоплатний проїзд звужує обсяг прав пільговиків. Орган місцевого самоврядування…

Позивач звернувся до суду з позовом до ПВСП СТО «Карлссон» про визнання дій протиправними, стягнення 18 грн вартості проїзду та 600 грн моральної шкоди. Позивач стверджував, що 16 вересня 2025 року водій автобуса № 149 відмовив йому у пільговому проїзді, посилаючись на обмеження кількості пільговиків. Відповідач у відзиві спростував ці твердження, надавши докази того, що квиток, який позивач долучив до позову як доказ оплати проїзду, був виданий на іншому транспортному засобі (маршрут № 156-А)…

Мотивація суду: Суд встановив, що наданий позивачем квиток був виданий на іншому маршруті за пів року до події, що спростовує факт відмови у пільговому проїзді саме 16 вересня 2025 року. Оскільки позивач не довів…

Справа стосувалася позову учасника бойових дій до ПрАТ «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» про визнання дій незаконними та стягнення моральної шкоди через відмову у наданні пільгового квитка. Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позов, стягнувши 3 000 грн моральної шкоди. Верховний Суд скасував ці рішення та ухвалив нове про відмову в позові. Суд виходив з того, що автостанція не є автомобільним перевізником, а виконує посередницькі функції…

Мотивація суду: Верховний Суд встановив, що автостанція є лише посередником між пасажиром та перевізником і не здійснює перевезень самостійно. Оскільки відповідач діяв у межах доручення перевізника, а обов'язок…

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та стягнення 22 грн майнової шкоди і 10 000 грн моральної шкоди. Позивач обґрунтовував вимоги тим, що, будучи інвалідом 2 групи, він був змушений оплатити проїзд у громадському транспорті, незважаючи на пред'явлення посвідчення. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, оскільки позивач не надав доказів, які б підтверджували, що квитки були придбані саме у відповідача 07 січня 2016…

Мотивація суду: Суди встановили, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що квитки були придбані саме у відповідача 07 січня 2016 року, а також не довів факт протиправних дій перевізника…