Перейти до вмісту

Стаття 43 ЗУ про охорону здоров'я. Згода на медичне втручання

Чинна редакція закону від 11.02.2026текст статті — з 01.01.2013актуально на 05.10.202694 редакції закону з цією статтею, остання 11.02.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 11.02.2026

Коротко. Правила для пацієнтів та лікарів про обов'язкову згоду на лікування, відмову від нього та випадки порятунку без згоди.

Текст статті

ч. 1

Згода інформованого відповідно до статті 39 цих Основ пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування. Щодо пацієнта віком до 14 років (малолітнього пацієнта), а також пацієнта, визнаного в установленому законом порядку недієздатним, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників.

ч. 2

Згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта за умови неможливості отримання з об’єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників.

Показати всі 5 частин
ч. 3

Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов'язаний йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання - засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків.

ч. 4

Пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має право відмовитися від лікування.

ч. 5

Якщо відмову дає законний представник пацієнта і вона може мати для пацієнта тяжкі наслідки, лікар повинен повідомити про це органи опіки і піклування.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Будь-яка діагностика чи лікування потребують згоди проінформованого пацієнта або його представників, а лікувати без дозволу можна лише за прямої загрози життю, коли згоду отримати неможливо. Дієздатний пацієнт має право відмовитися від допомоги, про що лікар бере письмове підтвердження або складає акт із свідками.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 4Рішень у базі, 2018–2025серед рішень, які система розібрала
  • 1Усіх рішень 2025 року, з процесуальнимисеред рішень за статтею
  • 3Постанов Верховного Суду2018–2025 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 05.10.2026

Рішень за роками

2018–2025, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 12019: 22025: 1
20182025
  • За останній рік статтю застосовано у 1 рішенні.
  • Практику за статтею зібрано з 2018 по 2025 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що МОЗ України не забезпечило належний контроль за якістю імунобіологічного препарату, що призвело до використання неперевіреного засобу, а лікарня порушила процедуру отримання згоди на щеплення. Це стало причиною ушкодження здоров'я дітей, що є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідачів.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 128/2994/15

  • Суд встановив, що відповідачі не надали доказів наявності у позивача тяжкого психічного розладу, який би створював безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, що є обов'язковою умовою для проведення психіатричного огляду без згоди особи згідно зі ст. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу». Відсутність згоди позивача та недоведеність обставин, що виправдовують примусовий огляд, роблять дії лікарів неправомірними.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 333/9060/15-ц

  • Суд касаційної інстанції скасував рішення апеляційного суду, оскільки той не перевірив обставини щодо якості препарату, не надав оцінки факту проведення процедури без згоди батьків та не дослідив медичну документацію, що підтверджує діагноз дітей. Суди попередніх інстанцій помилково поклалися на преюдиційність ухвали іншого суду та не врахували докази причинного зв'язку між діями медпрацівників та шкодою.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 128/2994/15-ц

Свіжі рішення

останні 4 рішення за статтею

1.Справа 159/2320/2408.12.2025
Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаВолинський апеляційний суд
ст. 6 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я»ст. 39 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я»ст. 43 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я»ст. 15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»+1

Позивач звернувся до суду з позовом до КНП «Ковельське МТМО» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії (оприлюднити дані персоналу, носити бейджі, надати інформацію про ризики) та стягнення 2 млн грн моральної шкоди. Суд першої інстанції частково задовольнив позов, зобов'язавши надати дані конкретних лікарів, які надавали послуги, та інформацію про ризики процедур, проте відмовив у решті вимог. Апеляційний суд залишив рішення без змін. Суд встановив, що медичний заклад…

Мотивація суду: Суд встановив, що медичний заклад забезпечив право пацієнта на інформацію через наявність бейджів у персоналу та куточків споживача. Вимоги про оприлюднення персональних даних працівників…

2.Справа 128/2994/1522.05.2019
Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний цивільний суд Верховного Суду
ст. 23 ЦКст. 1166 ЦКст. 1167 ЦКст. 1199 ЦК+1

Справа стосується відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої здоров'ю неповнолітніх дітей внаслідок проведення туберкулінодіагностики (проби Манту) 11 квітня 2006 року неперевіреним препаратом. Позивачі (батьки дітей) звернулися до суду у 2015 році, вказуючи на відсутність згоди на щеплення, використання неякісного препарату та відсутність допусків у медичного персоналу. Після тривалого розгляду у різних інстанціях, Вінницький апеляційний суд у 2019 році частково задовольнив позов…

Мотивація суду

Суд встановив, що МОЗ України не забезпечило належний контроль за якістю імунобіологічного препарату, що призвело до використання неперевіреного засобу, а лікарня порушила процедуру отримання згоди…

3.Справа 333/9060/15-ц08.05.2019
Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний цивільний суд Верховного Суду
ст. 7 ЗУ «Про психіатричну допомогу»ст. 11 ЗУ «Про психіатричну допомогу»ст. 43 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я»ст. 400 ЦПК

Справа стосується визнання неправомірними дій медичних працівників щодо примусового психіатричного огляду та встановлення діагнозу. Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду після того, як дізналася про наявність у неї медичної картки амбулаторного хворого з діагнозом «хронічний маячний розлад», встановленим без її відома та згоди. Суд першої інстанції відмовив у позові через недоведеність порушень. Проте Апеляційний суд Запорізької області скасував це рішення, визнавши дії лікарів КУ «Обласна…

Мотивація суду

Суд встановив, що відповідачі не надали доказів наявності у позивача тяжкого психічного розладу, який би створював безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, що є обов'язковою умовою для проведення…

Редакції статті

94 редакції закону з цією статтею, змін тексту — 3

  1. 11.02.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 0

  2. 01.01.2013

    Рішень за цією редакцією: 4

  3. 19.06.2007

    Рішень за цією редакцією: 0

  4. 04.04.2000

    Рішень за цією редакцією: 0

  5. 19.11.1992

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» · рішень, які система розібрала за кожною

  • Ст. 40Лікарська таємниця15 рішень
  • Ст. 41Звільнення від роботи на період захворювання, реабілітації у сфері охорони здоров'я або у зв'язку з вагітністю та пологами0 рішень
  • Ст. 42Загальні умови медичного втручання0 рішень
  • Ст. 43Згода на медичне втручання
  • Ст. 44Застосування методів профілактики, діагностики, лікування та лікарських засобів1 рішення
  • Ст. 44‑1Застосування лікарських засобів у межах програм розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та програм доступу суб'єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування0 рішень
  • Ст. 45Медико-біологічні експерименти на людях0 рішень

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.