Перейти до вмісту

Стаття 77 Господарського кодексу. Особливості господарської діяльності казенних підприємств

Не діє з 28.08.2025Акт втратив чинність

Текст статті

ч. 1

Казенне підприємство здійснює господарську діяльність відповідно до виробничих завдань органу, до сфери управління якого воно входить.

ч. 2

Казенне підприємство самостійно організовує виробництво продукції (робіт, послуг) і реалізує її за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Показати всі 9 частин
ч. 3
абз. 2 ч. 2 виключено Закон № 5044-VI від 04.07.2012Дослівно з джерела

Абзац другий частини другої статті 77 виключено на підставі Закону № 5044-VI від 04.07.2012

абз. 3 ч. 2 виключено Закон № 3587-IX від 22.02.2024Дослівно з джерела

Абзац третій частини другої статті 77 виключено на підставі Закону № 3587-IX від 22.02.2024

Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, здійснює контроль за використанням та збереженням належного підприємству майна, і має право вилучити у казенного підприємства майно, яке не використовується або використовується не за призначенням, та розпорядитися ним у межах своїх повноважень.

ч. 4

Казенне підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить.

Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України, крім випадків, передбачених законом.

Фонд державного майна України виступає організатором продажу нерухомого майна в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

ч. 5

Джерелами формування майна казенного підприємства є:

державне майно, передане підприємству відповідно до рішення про його створення;

кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства;

цільові кошти, виділені з Державного бюджету України;

кредити банків;

частина доходів підприємства, одержаних ним за результатами господарської діяльності, передбачена статутом;

інші джерела, не заборонені законом.

ч. 6

Казенне підприємство одержує кредити для виконання статутних завдань під гарантію органу, до сфери управління якого входить підприємство.

ч. 7

Казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства.

ч. 8

Порядок розподілу та використання прибутку (доходу) казенного підприємства визначається фінансовим планом, який затверджується у порядку, встановленому статтею цього Кодексу для державних комерційних підприємств.

ч. 9

Інші особливості господарської та соціальної діяльності казенних підприємств визначаються цим Кодексом, законом про державні підприємства та іншими законодавчими актами.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 12Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 1Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимисеред рішень за статтею
  • 11Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 3 · переважно касаційні постанови2021: 3 · переважно касаційні постанови2022: 1 · переважно касаційні постанови2023: 2 · переважно касаційні постанови2024: 2 · переважно касаційні постанови2026: 1
20182026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови
  • За останній рік статтю застосовано у 1 рішенні.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що ліквідатор не надав доказів вчинення власником (міською радою) дій, спрямованих на доведення підприємства до банкрутства, а також не довів наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями власника та неплатоспроможністю боржника. Власник не має права втручатися в оперативну господарську діяльність підприємства, а збитковість сама по собі не є підставою для субсидіарної відповідальності без доведення неправомірних дій засновника.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 914/71/19

Маєте справу за ст. 77 ГК? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаЗахідний апеляційний господарський суд

Справа стосується стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за договором підряду від 2010 року, яка не була погашена Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради. Позивач (ТОВ «Балтом Україна») звернувся до суду після того, як попередні рішення про стягнення основного боргу не були виконані. Господарський суд Львівської області частково задовольнив позов, стягнувши з Управління (основний боржник) та Львівської міської ради…

Мотивація суду: Суд встановив, що оскільки основне грошове зобов'язання не виконано, кредитор має право на стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Субсидіарна відповідальність Львівської міської ради підтверджена…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний господарський суд Верховного Суду

У справі розглядалася заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на Дніпровську міську раду як засновника КВЖРЕП Індустріального району. Ліквідатор та кредитор (АТ 'ДТЕК Дніпровські електромережі') наполягали на стягненні понад 14,8 млн грн, посилаючись на збитковість підприємства та рішення ради про його припинення. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні заяви, мотивуючи це тим, що ліквідатор не довів вину засновника у доведенні боржника…

Мотивація суду

Суди встановили, що ліквідатор не довів вину засновника у доведенні підприємства до банкрутства, а також не надав актуального реєстру вимог кредиторів, що унеможливлює визначення розміру субсидіарної…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний цивільний суд Верховного Суду

Позивач звернувся до суду з позовом до КП «ЖЕП № 53» та інших органів (Дніпровська міська рада, ВДВС, ГУНП) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди через невиконання рішення суду про поновлення на роботі від 2014 року. Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позов, стягнувши з КП «ЖЕП № 53» середній заробіток, але відмовили у стягненні моральної шкоди та вимогах до інших відповідачів. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу…

Мотивація суду

Суд встановив, що засновник не несе субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями комунального підприємства, якщо не доведено, що банкрутство спричинено його діями. Водночас, тривале невиконання…

Редакції статті

143 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 13

  1. 28.08.2025Остання

    Рішень за цією редакцією: 1

  2. 01.04.2016

    Закон № 922-VIII від 25.12.2015 «Про публічні закупівлі» — змінено ч. 2

    Рішень за цією редакцією: 3

  3. 20.04.2014

    Закон № 1197-VII від 10.04.2014 «Про здійснення державних закупівель» — змінено ч. 2

    Рішень за цією редакцією: 0

Показати всі 15 редакцій

2010

  1. 30.07.2010

    Закон № 2289-VI від 01.06.2010 «Про здійснення державних закупівель» — змінено ч. 2

    Рішень за цією редакцією: 0

2005

2003

  1. 16.01.2003

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ГК · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.