Стаття 25 Закону України «Про інформацію». Гарантії діяльності медіа та журналістів
Чинна редакція від 20.01.2026актуально на 14.11.202630 редакцій закону з цією статтею, остання 20.01.2026
Коротко. Права та гарантії для журналістів і працівників медіа під час збору інформації та виконання своєї роботи.
Текст статті
Під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.
Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, що ними проводяться, бути присутнім на заходах, що проводяться у режимі відеоконференції, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.
Показати всі 7 частинЗгорнути
Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону.
Після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник суб’єкта у сфері медіа має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом.
Журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом).
Журналіст медіа має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням.
Права та обов’язки журналіста, працівника суб’єкта у сфері медіа, визначені цим Законом, поширюються на зарубіжних журналістів, працівників зарубіжних суб’єктів у сфері медіа, які працюють в Україні.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
Норма закріплює право журналістів вести записи, відвідувати органи влади, зберігати таємницю джерел і збирати відомості в зоні лиха чи бойових дій. Також вона дозволяє публікуватися під псевдонімом чи відмовитися від підпису після редактури та поширює ці правила на іноземних репортерів.
Швидкі відповіді
Журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє його встановити, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону.
Так, під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.
Так, журналіст має право поширювати підготовлені ним матеріали за власним підписом (авторством) або під умовним ім'ям (псевдонімом).
Так, журналіст медіа має право відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням.
Практика
Огляд: числа за статтею
- 4Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
- 2Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 1 по суті
- 2Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 14.11.2026
Рішень за роками
2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала
- рішення за рік
- рік, за який у базі переважно касаційні постанови
Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 1 — менше за 30.
- За останній рік статтю застосовано у 2 рішеннях.
Маєте справу за ст. 25 ЗУ «Про інформацію»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑
Свіжі рішення
останні 4 рішення за статтею
Тернопільська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та Інформаційної агенції «Політерно» про захист ділової репутації, визнання поширеної інформації недостовірною та її спростування. Підставою для позову стала стаття від 04 березня 2025 року «Шокуючі результати аудиту Тернопільської міської ради. Ч. 5. Як ревізори змусили міську раду та «Бонус Медікус» повернути борги за оренду», у якій йшлося про заборгованість орендаря, недоотримання бюджетних доходів, а також містилися…
Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що висловлювання у спірній статті є оціночними судженнями та критикою діяльності органу місцевого самоврядування…
Одеський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом журналіста ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправними дій Комісії з питань захисту прав дитини від 16 жовтня 2025 року щодо недопуску його на засідання. На засіданні мало розглядатися питання про визначення місця проживання малолітніх дітей відомої публічної особи. Позивач стверджував про перешкоджання законній професійній діяльності та наявність суспільного інтересу…
Мотивація суду
Суд дійшов висновку про правомірність дій комісії, оскільки вирішення питання про визначення місця проживання дітей стосується їхнього приватного життя. Попри суспільний інтерес до батька…
Справа стосується оскарження окремих положень Регламенту Херсонської міської ради, якими було запроваджено обмеження для журналістів щодо доступу до сесійної зали, здійснення відеозйомки та пересування залою. Позивач, як журналіст, звернулася до суду з вимогою скасувати ці норми, оскільки вони перешкоджають її професійній діяльності. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, визнавши оскаржувані пункти протиправними. Верховний Суд підтримав ці висновки, зазначивши…
Мотивація суду
Суд встановив, що обмеження прав журналістів (попередні заявки, дозвіл на зйомку, обмеження пересування) не можуть встановлюватися регламентом ради, оскільки суперечать гарантіям професійної…
Позивач (журналіст) звернувся до суду з позовом до Господарського суду Рівненської області та його голови, вимагаючи визнати протиправними дії щодо обмеження його доступу до зборів суддів та заборони відеозйомки. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що збори суддів не є суб'єктом владних повноважень у розумінні Закону «Про доступ до публічної інформації», а процес голосування не є публічною інформацією. Верховний Суд підтримав ці висновки…
Мотивація суду
Суд встановив, що збори суддів при вирішенні питань внутрішньої діяльності не є суб'єктом владних повноважень, а процес голосування не є публічною інформацією. Законодавство надає зборам суддів право…
Суди, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала; частка — серед усіх рішень за статтею.
Редакції статті
30 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 4
- 20.01.2026Чинна
Рішень за цією редакцією: 2
- 31.03.2023
Закон № 2849-IX від 13.12.2022 «Про медіа» — змінено назву; змінено ч. 4, ч. 6, ч. 7
Рішень за цією редакцією: 0
- 16.07.2020
Рішень за цією редакцією: 0
- 09.05.2011
Закон № 2938-VI від 13.01.2011 «Про внесення змін до Закону України "Про інформацію"» — текст замінено майже повністю
Рішень за цією редакцією: 2
- 02.10.1992
Рішень за цією редакцією: 0
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Поруч
Сусідні статті
ЗУ «Про інформацію» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 22Масова інформація та її засоби1 рішення
- Ст. 23Інформаційна продукція та інформаційна послуга1 рішення
- Ст. 24Заборона цензури та заборона втручання в професійну діяльність журналістів і медіа2 рішення
- Ст. 25Гарантії діяльності медіа та журналістів
- Ст. 26Акредитація журналістів0 рішень
- Ст. 27Відповідальність за порушення законодавства про інформацію5 рішень
- Ст. 28Неприпустимість зловживання правом на інформацію6 рішень
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.