Перейти до вмісту

Стаття 19 КЦЗ. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим…

Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту

Чинна редакція від 08.09.2026актуально на 29.09.2026+2 рішення за 30 днів51 редакція кодексу з цією статтею, остання 08.09.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 08.09.2026

Текст статті

ч. 1

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій у сфері цивільного захисту належить: 1) забезпечення цивільного захисту на відповідній території; 2) створення територіальних підсистем та їх ланок, забезпечення виконання ними завдань; 3) забезпечення реалізації вимог техногенної безпеки на об’єктах, що належать до сфери їх управління; 4) розроблення та забезпечення реалізації регіональних, місцевих програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки; 5) створення та керівництво аварійно-рятувальними службами, формуваннями та спеціалізованими службами цивільного захисту, забезпечення їх діяльності, здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням; 6) створення за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та підтримання у постійній готовності територіальної системи централізованого оповіщення, здійснення її модернізації та забезпечення функціонування; 7) забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі; 8) організація аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території, а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій; 8‑1) забезпечення пожежної безпеки на відповідних територіях та об’єктах; 9) організація та керівництво проведенням відновлювальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 10) організація та проведення евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей у безпечні райони, їх розміщення та життєзабезпечення населення; 11) контроль за станом навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією, за місцями захоронення біологічних матеріалів, заражених активними формами бактерій; 12) розроблення та здійснення на відповідній території заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, в особливий період; 13) підготовка пропозицій щодо віднесення території та населених пунктів до груп цивільного захисту та подання їх центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту; 14) віднесення відповідно до основних показників суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, до категорії цивільного захисту та затвердження їх переліку у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України; 15) створення і використання матеріальних резервів для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідації їх наслідків та надання термінової допомоги постраждалим; 16) завчасне накопичення і підтримання у постійній готовності засобів індивідуального захисту для населення, яке проживає у прогнозованих зонах хімічного забруднення і зонах спостереження суб’єктів господарювання радіаційної небезпеки I і II категорій, та формувань цивільного захисту, а також приладів дозиметричного і хімічного контролю та розвідки; 17) взаємодія з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання завдань цивільного захисту; 18) організація та забезпечення життєдіяльності постраждалих від надзвичайних ситуацій, а також під час ведення воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій; 19) забезпечення соціального захисту постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації, зокрема виплати матеріальної допомоги; 20) створення на регіональному та місцевому рівнях комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, а в разі виникнення надзвичайних ситуацій - спеціальних комісій з їх ліквідації (за потреби), забезпечення їх функціонування; 21) затвердження планів комплектування територіальних курсів, навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, забезпечення проходження на таких курсах та в центрах навчання посадових осіб і працівників місцевих державних адміністрацій, суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, з числа керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією та здійсненням заходів цивільного захисту, організація навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях; 22) організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання, експлуатації та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; 23) визначення спільно з органами місцевого самоврядування загальної потреби в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту, необхідних для укриття всіх категорій населення за місцем роботи та за місцем проживання, а також інших категорій населення за місцем тимчасового перебування, у порядку, встановленому законодавством, та шляхів її забезпечення; 24) планування та організація роботи із забезпечення потреб в укритті населення шляхом будівництва захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення та виготовлення (монтування) первинних (мобільних) і облаштування найпростіших укриттів, а також (у разі потреби) відновлення пошкоджених (зруйнованих) об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту; 25) прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління; 26) організація та ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, створення загальнодоступних інформаційних ресурсів та доведення до населення інформації про об’єкти зазначеного фонду, у тому числі у доступній для осіб з порушеннями зору та слуху формі; 27) здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; 28) організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду таких споруд; 29) розроблення та здійснення комплексу заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління; 29‑1) здійснення в межах повноважень заходів, визначених порядком надання підтримки міжнародним рятувальним командам, які допомагають у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 30) здійснення інших повноважень у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

ч. 2

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить: 1) забезпечення цивільного захисту на відповідній території; 2) створення ланок територіальних підсистем на території міських територіальних громад, адміністративними центрами яких є обласні центри, субланок ланок територіальних підсистем, забезпечення виконання ними завдань; 3) забезпечення реалізації вимог техногенної та пожежної безпеки на суб’єктах господарювання, що належать до сфери їх управління; 4) розроблення та забезпечення реалізації програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки; 5) створення аварійно-рятувальних служб, формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту, пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони та добровільної пожежної охорони, керівництво ними, забезпечення їх діяльності, здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням; 5‑1) створення центрів безпеки в територіальних громадах; 6) створення за погодженням з відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (у разі його утворення), Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями та підтримання у постійній готовності місцевої системи централізованого оповіщення, здійснення її модернізації та забезпечення функціонування; 7) забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі в доступній для осіб з порушеннями зору та слуху формі; 8) організація робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території, а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій; 8‑1) забезпечення пожежної безпеки на відповідних територіях та об’єктах; 9) організація та керівництво проведенням відновлювальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 10) організація та здійснення евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей у безпечні райони, їх розміщення та життєзабезпечення населення; 11) контроль за станом навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією; 12) розроблення та здійснення заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання в особливий період, що належать до сфери їх управління; 13) підготовка пропозицій щодо віднесення території та населених пунктів до груп цивільного захисту та подання їх Раді міністрів Автономної Республіки Крим, відповідним обласним державним адміністраціям; 14) віднесення суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, до категорій цивільного захисту відповідно до основних показників та затвердження їх переліку; 15) створення і використання матеріальних резервів для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідації їх наслідків та надання термінової допомоги постраждалим; 16) забезпечення завчасного накопичення і підтримання у постійній готовності засобів індивідуального захисту для населення та формувань цивільного захисту, а також приладів дозиметричного і хімічного контролю та розвідки; 17) взаємодія з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання завдань цивільного захисту; 18) організація та забезпечення життєдіяльності постраждалих від надзвичайних ситуацій, а також під час ведення воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій; 19) забезпечення складення довідок про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації, списків (реєстрів) постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації, відповідно до яких надається матеріальна допомога, списків загиблих осіб на підставі їх ідентифікації; 20) забезпечення соціального захисту постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації, зокрема виплати матеріальної допомоги; 21) створення згідно з вимогами цього Кодексу комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, а в разі виникнення надзвичайних ситуацій - спеціальних комісій з їх ліквідації (за потреби), забезпечення їх функціонування; 22) забезпечення проходження в установлені строки навчання з питань цивільного захисту посадових осіб, працівників органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання комунальної власності з числа керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією та здійсненням заходів цивільного захисту, організація навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, формування планів проведення і облік проведених спеціальних об’єктових навчань та тренувань з питань цивільного захисту на відповідній території; 23) виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання, експлуатації та реконструкції об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту; 24) визначення за погодженням з місцевими державними адміністраціями потреби в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту, необхідних для укриття всіх категорій населення за місцем роботи та за місцем проживання, а також інших категорій населення за місцем тимчасового перебування, у визначених законодавством випадках; 25) реалізація заходів щодо забезпечення потреб в укритті населення шляхом будівництва захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення (зокрема першочергово - захисних споруд цивільного захисту публічного доступу, які розміщуються на загальнодоступній території та доступ до яких забезпечено для всіх категорій населення) та виготовлення (монтування) первинних (мобільних) і облаштування найпростіших укриттів в особливий період, а також (за потреби) відновлення пошкоджених (зруйнованих) об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту; 26) прийняття рішень про подальше використання за призначенням захисних споруд цивільного захисту у разі банкрутства (ліквідації) суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, безхазяйних захисних споруд цивільного захисту та споруд подвійного призначення; 27) ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту територіальної громади, створення загальнодоступних інформаційних ресурсів та доведення до населення інформації про об’єкти такого фонду, у тому числі у доступній для осіб з порушеннями зору та слуху формі; 28) здійснення контролю за станом утримання об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту; 29) організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту та споруд подвійного призначення, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту; 30) реалізація заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки суб’єктів господарювання комунальної форми власності; 30‑1) здійснення в межах повноважень заходів, визначених порядком надання підтримки міжнародним рятувальним командам, які допомагають у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 31) здійснення інших повноважень у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Показати всі 3 частини
ч. 3

Організація заходів цивільного захисту здійснюється в: територіальних підсистемах - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та підрозділами з питань цивільного захисту, які створюються у їх складі; ланках територіальних підсистем - районними державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад міських територіальних громад, адміністративними центрами яких є обласні центри, та підрозділами з питань цивільного захисту, які створюються у їх складі; субланках ланок територіальних підсистем - виконавчими органами міських, селищних і сільських рад та підрозділами з питань цивільного захисту, які створюються у їх складі.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 34Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 13Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 8 по суті
  • 16Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед 34 рішень цих років, які система розібрала

2018: 12020: 12021: 22023: 12024: 22025: 142026: 13
20182026

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 8 — менше за 30.

  • Верховний Суд — 16 рішень із 34 за статтею (47 %).
  • За останній рік статтю застосовано у 16 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 2 рішення.
  • Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Прокурор має субсидіарну роль і може звертатися до суду лише у разі бездіяльності компетентного органу або його відсутності. Оскільки ДСНС не наділена законом правом звертатися до суду з позовом про зобов'язання привести укриття в готовність, прокурор не може здійснювати представництво інтересів держави у такий спосіб.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 120/12421/23
  • Суд встановив, що Кодекс цивільного захисту України не наділяє органи ДСНС та місцевого самоврядування правом звертатися до суду з позовом про зобов'язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності. Оскільки ці органи не мають самостійного права на такий позов, прокурор не може здійснювати їх представництво у цій справі, що є підставою для повернення позовної заяви.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 240/110/24
  • Суд встановив, що право прокурора на представництво є похідним від повноважень відповідного органу влади. Оскільки Кодекс цивільного захисту України не надає ДСНС та органам місцевого самоврядування права звертатися до суду з позовом про зобов'язання балансоутримувача привести укриття у стан готовності (а лише щодо заходів реагування або допуску до перевірок), прокурор не може представляти їхні інтереси у такий спосіб.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 240/113/24

Свіжі рішення

останні 5 із 34

Позов задоволеноПерша інстанціяДніпропетровський окружний адміністративний суд
ст. 2 КЦЗст. 19 КЦЗст. 21 КЦЗст. 32 КЦЗ+2

11 вересня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №160/4400/26 за позовом Керівника Шахтарської окружної прокуратури в інтересах держави до Петропавлівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (третя особа: Петропавлівський ліцей №2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Позов мотивовано тим, що відповідач не оформив право комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту…

Мотивація суду: Суд виходив з того, що захисна споруда (протирадіаційне укриття) є об'єктом комунальної власності територіальної громади, цільове призначення якого не змінено. Оскільки відповідач, попри покладені…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаЗахідний апеляційний господарський суд
ст. 21 КЦЗст. 19 КЦЗст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»ст. 74 ГПК+2

Регіональне відділення Фонду державного майна України звернулося з позовом до Чернівецької міської ради про зобов'язання прийняти у комунальну власність чотири захисні споруди цивільного захисту шляхом підписання актів приймання-передачі та здійснення державної реєстрації прав. Рішенням господарського суду першої інстанції позов було задоволено повністю. Не погодившись із таким рішенням, Чернівецька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та відмовити у позові…

Мотивація суду: Передача майна з державної у комунальну власність має здійснюватися добровільно за наявності згоди відповідної ради, оскільки прийняття такого майна є правом, а не обов'язком органу місцевого…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаДругий апеляційний адміністративний суд
ст. 335 ЦКст. 19 КЦЗст. 53 КАС

Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Кременчуцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо взяття на облік безхазяйного майна — протирадіаційного укриття № 60410 у м. Кременчуку. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено повністю: визнано бездіяльність ради протиправною та зобов'язано провести технічну інвентаризацію, звернутися до органу реєстрації прав із заявою про взяття…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що протирадіаційне укриття має ознаки безхазяйного майна, оскільки його власник не встановлений, а тому на Кременчуцьку міську раду покладено прямий обов'язок щодо вчинення дій…

Позов задоволеноПерша інстанціяЧернігівський окружний адміністративний суд
ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»ст. 182 ЦКст. 334 ЦКст. 327 ЦК+2

Ніжинська окружна прокуратура звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду в інтересах держави з позовом до Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності щодо неоформлення права комунальної власності на комплекс будівель і споруд (шкільне приміщення, кочегарку, тир, туалет та протирадіаційне укриття № 92314) за адресою: вул. Миру, 50А, с. Красносільське, та зобов'язання вчинити дії щодо державної реєстрації. Під час…

Мотивація суду: Суд дійшов висновку, що Комарівська сільська рада, будучи законним власником майнового комплексу та захисної споруди цивільного захисту в порядку правонаступництва, протягом тривалого часу не вчинила…

Позов задоволеноПерша інстанціяДніпропетровський окружний адміністративний суд
ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»ст. 19 КЦЗст. 32 КЦЗст. 182 ЦК+2

Керівник Жовтоводської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом до П'ятихатської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії щодо реєстрації права комунальної власності на протирадіаційне укриття №15321 у с. Богдано-Надіївка. Суд встановив, що об'єкт перебуває у комунальній власності з 2020 року, проте відомості про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Відповідач не надав відзиву та не спростував доводів…

Мотивація суду: Суд встановив, що захисна споруда є комунальною власністю, проте відповідач протягом тривалого часу не вжив заходів для її державної реєстрації. Відсутність реєстрації створює ризики нецільового…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 34

51 редакція кодексу з цією статтею, змін тексту — 8

  1. 08.09.2026Чинна

    Рішень за цією редакцією: 2 із 34

  2. 19.04.2024

    Рішень за цією редакцією: 27 із 34

  3. 06.03.2024

    Рішень за цією редакцією: 0 із 34

  4. 01.01.2023

    Рішень за цією редакцією: 1 із 34

  5. 06.08.2022

    Рішень за цією редакцією: 0 із 34

Показати всі 9 редакцій

2022

  1. 16.06.2022

    Рішень за цією редакцією: 0 із 34

  2. 03.04.2022

    Рішень за цією редакцією: 0 із 34

2021

  1. 17.03.2021

    Рішень за цією редакцією: 2 із 34

2012

  1. 02.10.2012

    Рішень за цією редакцією: 2 із 34

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

КЦЗ · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

З суду

рішень за нормою — 34 рішення

норми інших актів із тих самих рішень

Показати всі 12 статей

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.