Стаття 79 ЖК. Право на обмін жилого приміщення
Не діє з 15.02.2026Акт втратив чинність, крім окремих положеньактуально на 29.09.202639 редакцій кодексу з цією статтею, остання 15.02.2026
Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 15.02.2026
Текст статті
Наймач жилого приміщення вправі за письмовою згодою членів сім'ї, що проживають разом із ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін займаного приміщення з іншим наймачем або членом житлово-будівельного кооперативу, в тому числі з проживаючими в іншому населеному пункті.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Як застосовують суди
Огляд: числа за статтею
- 4Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
- 1Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 1 по суті
- 3Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 29.09.2026
Рішень за роками
2018–2026, серед 4 рішень цих років, які система розібрала
Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 1 — менше за 30.
- За останній рік статтю застосовано у 1 рішенні.
- Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.
Позиція Верховного Суду
Суд встановив, що оскільки спірна квартира належала до приватного житлового фонду, вона не могла бути предметом обміну за процедурою ЖК УРСР. Оскільки позивач не довів умислу сторін на укладення угоди, що суперечить інтересам держави, підстави для застосування конфіскації (ст. 49 ЦК УРСР) відсутні, а реституція не передбачає стягнення грошової вартості майна, яке не належало позивачу на праві власності.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 679/1788/15-цСуди встановили, що позивач не має законних підстав для користування горищем, оскільки воно не входило до складу квартири за обмінним ордером, а попередні судові рішення зобов'язали позивача звільнити це приміщення. Відповідач, натомість, отримав офіційний дозвіл на реконструкцію горища, що підтверджено технічною документацією.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 344/477/17Верховний Суд визнав обмін недійсним, оскільки він порушував норми ЖК УРСР щодо обміну житла державного фонду. Щодо договору дарування, суд вказав на необхідність перевірки, чи не був він удаваним правочином, спрямованим на приховання іншої угоди, та чи правильно застосовано ст. 233 ЦК України, оскільки обдарований не може посилатися на тяжкі обставини дарувальника.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 751/4210/15-ц
Свіжі рішення
останні 4 із 4
Справа стосується визнання права спільної часткової власності на квартиру. Позивачі (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, оскільки після обміну житла у 1994 році, санкціонованого рішенням виконкому, вони фактично володіють та користуються квартирою, проте їхні права не відображені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Суд встановив, що позивачі правомірно набули майно, підтвердили факт проживання та сплати…
Мотивація суду: Суд встановив, що позивачі правомірно набули право на квартиру внаслідок обміну житла у 1994 році, тривалий час відкрито проживають у ній та сплачують комунальні послуги. Оскільки право власності…
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання недійсним договору обміну квартир від 1995 року та стягнення 72 857,33 грн. Суди першої та апеляційної інстанцій визнали договір недійсним через відсутність нотаріального посвідчення, проте відмовили у стягненні коштів, оскільки позивач не був власником квартири, а лише наймачем, і не довів наявності умислу сторін на вчинення правочину, що суперечить інтересам держави (ст. 49 ЦК УРСР 1963 року). Верховний Суд підтвердив, що предметом обміну за ЖК…
Мотивація суду: Суд встановив, що оскільки спірна квартира належала до приватного житлового фонду, вона не могла бути предметом обміну за процедурою ЖК УРСР. Оскільки позивач не довів умислу сторін на укладення…
Позивач звернулася до суду з позовом про визнання права на користування приміщеннями (кухнею та ванною), розташованими на горищі сусіднього будинку, які, на її думку, були частиною її квартири згідно з обмінним ордером 1989 року. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, встановивши, що позивач не надала доказів правомірності використання горища. Навпаки, було доведено, що переобладнання горища було самовільним, за що позивач раніше притягувалася до відповідальності…
Мотивація суду: Суди встановили, що позивач не має законних підстав для користування горищем, оскільки воно не входило до складу квартири за обмінним ордером, а попередні судові рішення зобов'язали позивача…
Позивачі звернулися до суду з вимогою визнати недійсними обмін житловими приміщеннями та договір дарування частки будинку, укладені у 2012 році. Вони мотивували це тим, що через тяжку хворобу сина та потребу в коштах на лікування були введені в оману агенцією нерухомості та уклали правочини на вкрай невигідних умовах. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, визнавши обмін незаконним через порушення Правил обміну жилих приміщень…
Мотивація суду: Верховний Суд визнав обмін недійсним, оскільки він порушував норми ЖК УРСР щодо обміну житла державного фонду. Щодо договору дарування, суд вказав на необхідність перевірки, чи не був він удаваним…
Редакції статті
рішень за статтею всього — 4
39 редакцій кодексу з цією статтею, змін тексту — 0
- 15.02.2026Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 1 із 4
- 01.01.1984
Рішень за цією редакцією: 3 із 4
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Сусідні статті
ЖК · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 76Розірвання договору найму на заброньоване жиле приміщення2 рішення
- Ст. 77Правила бронювання жилих приміщень0 рішень
- Ст. 78Права і обов'язки тимчасово відсутніх наймача та членів його сім'ї4 рішення
- Ст. 79Право на обмін жилого приміщення4 рішення
- Ст. 80Обмін жилого приміщення в разі відсутності згоди між членами сім'ї0 рішень
- Ст. 81Обмін частини жилого приміщення1 рішення
- Ст. 82Обмін жилих приміщень у будинках підприємств…0 рішень
З суду
рішень за нормою — 4 рішення
Застосовують
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала.
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.