Перейти до вмісту

Стаття 29 ЗУ про приватизацію майна. Відповідальність за порушення законодавства про приватизацію

Чинна редакція закону від 22.07.2026

Коротко. Штрафи для посадовців і покупців за порушення правил приватизації та невиконання договору купівлі майна.

Текст статті

ч. 1

За порушення законодавства про приватизацію до винних осіб застосовується кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова відповідальність відповідно до законів України.

ч. 2

Посадові особи органів приватизації, інших органів виконавчої влади несуть кримінальну, адміністративну, матеріальну та дисциплінарну відповідальність за порушення законодавства про приватизацію.

Показати всі 4 частини
ч. 3

Посадові особи підприємств, на балансі яких перебувають об’єкти приватизації, несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за:

порушення вимог органів приватизації щодо своєчасного подання достовірної інформації про об’єкти приватизації, які підлягають продажу, або подання інформації не в повному обсязі - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

вчинення тих самих дій протягом року після накладення адміністративного стягнення - у розмірі від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення, за позовами державних органів приватизації.

ч. 4 · виключено
Закон № 2468-IX від 28.07.2022Дослівно з джерела

Частину четверту статті 29 виключено на підставі Закону № 2468-IX від 28.07.2022 - щодо набрання чинності див. підпункт 2 пункту 1 розділу II

ч. 5

У разі повного або часткового невиконання умов договорів купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців:

у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу інвестиційних зобов’язань покупцями сплачується штраф у розмірі невнесених інвестицій;

у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу інвестиційних зобов’язань, забезпечених банківською гарантією, орган приватизації задовольняє свої вимоги в розмірі невнесених інвестицій за рахунок банківської гарантії;

у разі невиконання або неналежного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу майна (акцій, часток) підприємства у зв’язку з визнанням такого підприємства банкрутом покупець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків суми невиконаних ним зобов’язань, але не менш як 10 відсотків ціни придбаного об’єкта приватизації. При цьому достатнім підтвердженням факту невиконання або неналежного виконання умов договору купівлі-продажу є прийняття господарським судом постанови про визнання банкрутом підприємства, майно (акції, частки) якого є об’єктом купівлі-продажу. Порушення провадження у справі про банкрутство (введення процедури розпорядження майном, винесення ухвали про проведення санації) не звільняє покупця об’єкта приватизації від відповідальності за невиконання умов договору купівлі-продажу;

у разі недотримання покупцем зобов’язань щодо збереження протягом визначеного періоду основних видів діяльності приватизованого об’єкта покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків вартості придбаного майна;

у разі невиконання покупцем умов договору купівлі-продажу майна (акцій, часток) підприємства щодо виникнення податкового боргу покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків суми податкового боргу.

За недопущення працівників органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного або комунального майна на керівника приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт.

Факт недопущення працівників органів приватизації до проведення ними перевірки дотримання умов договору купівлі-продажу державного або комунального майна підтверджується складеним у присутності відповідних правоохоронних органів та підписаним працівниками державних органів приватизації актом про недопуск до проведення перевірки.

Форма акта про недопуск до проведення перевірки затверджується Фондом державного майна України.

Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в установленому порядку та перераховуються до Державного бюджету України.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Норма визначає види відповідальності посадовців та конкретні штрафи за неподання відомостей про об'єкти чи перешкоджання перевіркам. Також встановлено розміри штрафів для покупців, які порушили умови договору купівлі-продажу щодо інвестицій, збереження профілю підприємства або допустили банкрутство чи податковий борг.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 6Рішень у базі, 2022–2026серед рішень, які система розібрала
  • 2Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 1 по суті
  • 4Постанов Верховного Суду2022–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2022–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2022: 1 · переважно касаційні постанови2025: 32026: 2
20222026
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 1 — менше за 30.

  • За останній рік статтю застосовано у 4 рішеннях.

Маєте справу за ст. 29 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

У позові відмовленоПерша інстанціяГосподарський суд Львівської області

Управління майном спільної власності Львівської обласної ради звернулося до суду з позовом до ТОВ «Лінк-Медитал» про розірвання договору купівлі-продажу столярної майстерні, повернення майна та стягнення 76 600 грн пені. Підставою позову стало невиконання відповідачем інвестиційних зобов'язань щодо створення медичного закладу та вкладення 76,6 млн грн протягом 5 років. Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на форс-мажорні обставини, спричинені повномасштабною війною, та висновок…

Мотивація суду: Суд відмовив у розірванні договору, оскільки позивач не довів істотність порушень та наявність шкоди, а також не врахував об'єктивні обставини (воєнний стан), що ускладнили виконання зобов'язань…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаПівнічний апеляційний господарський суд

Регіональне відділення Фонду державного майна України звернулося до суду з позовом до ТОВ «Сіверавіа» про стягнення 754 128,49 грн штрафних санкцій (інфляційні та 3% річних) через несвоєчасне погашення заборгованості перед бюджетом, що виникла при купівлі єдиного майнового комплексу ДП «171 Чернігівський ремонтний завод». Господарський суд Чернігівської області рішенням від 13.10.2025 відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що порядок стягнення податкового боргу регулюється Податковим…

Мотивація суду

Суд встановив, що відповідальність за несвоєчасну сплату податків регулюється Податковим кодексом України, а не договором купівлі-продажу, тому Фонд не має права стягувати штрафи, інфляційні та 3%…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний господарський суд Верховного Суду

Справа стосується розірвання договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу ДП «Триліський спиртовий завод» через невиконання покупцем (ОСОБА_1) зобов'язань щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом. Київська обласна прокуратура в інтересах РВ ФДМУ звернулася з позовом про розірвання договору, повернення майна та стягнення штрафу у розмірі 790 000 грн. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов повністю. Верховний Суд, переглянувши справу, залишив рішення…

Мотивація суду

Суд встановив, що невиконання покупцем зобов'язань щодо погашення боргів із зарплати та перед бюджетом є підставою для розірвання договору, проте стягнення штрафу за ч.5 ст.29 Закону є безпідставним…

Редакції статті

35 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 1

  1. 22.07.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 0

  2. 18.01.2018

    Рішень за цією редакцією: 1

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.