Стаття 61 ЗУ «Про банки і банківську діяльність». Зобов'язання щодо збереження банківської таємниці

Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що становить банківську таємницю, зобов’язані забезпечувати збереження такої інформації, не розголошувати її та не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання інформації, що становить банківську таємницю, несуть кримінальну та іншу відповідальність згідно з законом.

Особи, винні в розголошенні інформації, що становить банківську таємницю, та/або її використанні на свою користь чи на користь третіх осіб, що заподіяло банку чи його клієнту збитки, зобов’язані відшкодувати заподіяні збитки та моральну шкоду відповідно до закону.

Обмеження щодо отримання інформації, що становить банківську таємницю, передбачені статтями 62 і 62‑2 цього Закону, не поширюються на службовців Національного банку України або уповноважених Національним банком України осіб, які в межах повноважень, наданих законом, здійснюють функції банківського нагляду, валютного нагляду, нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, оверсайта платіжної інфраструктури, нагляду на ринках небанківських фінансових послуг, захисту прав споживачів фінансових послуг, а також нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Обмеження щодо отримання інформації, що становить банківську таємницю, передбачені статтями 62 і 62‑2 цього Закону, не поширюються на працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення ними функцій і повноважень, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення заходів щодо підготовки до запровадження процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, тимчасової адміністрації або ліквідації неплатоспроможного банку має право розкривати інформацію, що становить банківську таємницю, попередньо кваліфікованим особам, приймаючому банку, перехідному банку, інвестору, що придбаває неплатоспроможний або перехідний банк, іншим особам, які задіяні у процесі здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку. Зазначені особи зобов’язані забезпечувати збереження банківської таємниці.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право у порядку, передбаченому статтею 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", надавати регуляторам ринків капіталу іноземних держав, які є підписантами Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння щодо консультування та співробітництва і обміну інформацією (Multilateral Memorandum of Understanding Concerning Consultation and Cooperation and the Exchange of Information - MMoU) Міжнародної організації комісій з цінних паперів (International Organization of Securities Commissions - IOSCO), інформацію, що становить банківську таємницю, отриману від банків у порядку, передбаченому цим Законом. Надана (отримана) інформація може бути використана виключно з метою державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках капіталу та/або виконання Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку встановлених законом функцій, у тому числі у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.