Перейти до вмісту

Стаття 2 ЗУ «Про податок на додану вартість». Платники податку

Не діє з 01.01.2011Акт втратив чинність

Коротко. Стаття для бізнесу та імпортерів про те, хто зобов'язаний або може за власним бажанням стати платником податку.

Текст статті

Платником податку є:

п. 2.1

Будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Показати всі 8 пунктів
п. 2.2

Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

п. 2.3

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі:

п. 2.3.1

Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

п. 2.3.2

Особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ( 539‑2005-п ).

п. 2.3.3

Особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.

п. 2.3.4

Особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 цієї статті, чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

п. 2.4

Будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.

У разі ввезення (пересилання) товарів (предметів) фізичними особами, не зареєстрованими як платники цього податку, в обсягах, що перевищує неторговий оборот, який підлягає оподаткуванню, такі особи сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без реєстрації виходячи з митної вартості товарів (предметів), що перевищують розмір неторгового обороту.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття визначає коло осіб, які визнаються платниками податку добровільно або зобов'язані зареєструватися, зокрема у разі перевищення обсягу оподатковуваних операцій у 300 000 гривень за останні дванадцять місяців чи торгівлі конфіскатом. Також встановлено правила сплати податку під час імпорту товарів і послуг на митну територію України.

Строки

за редакцією від 01.01.2011

  • …комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 14Рішень у базі, 2018–2025серед рішень, які система розібрала
  • 1Усіх рішень 2025 року, з процесуальнимисеред рішень за статтею
  • 14Постанов Верховного Суду2018–2025 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 13.11.2026

Рішень за роками

2018–2025, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 2 · переважно касаційні постанови2019: 7 · переважно касаційні постанови2020: 3 · переважно касаційні постанови2021: 1 · переважно касаційні постанови2025: 1
20182025
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови
  • За останній рік статтю застосовано у 1 рішенні.

Позиція Верховного Суду

  • Суди попередніх інстанцій не дослідили первинні документи та не перевірили розрахунки податкового органу, обмежившись загальними висновками про наявність розбіжностей. Верховний Суд вказав на порушення принципу офіційного з'ясування обставин справи, що унеможливило встановлення фактичного обсягу виручки та правомірності донарахувань.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 2а-7252/11/1370
  • Суд встановив, що податковий орган не довів правомірність донарахувань, оскільки позивач правомірно визначив момент виникнення обов'язку з ПДВ, а реалізація основного засобу (фрезерного станка) нижче залишкової вартості не є виручкою, що підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 2а-7408/10/1370
  • Суд встановив, що орган місцевого самоврядування не є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку, а операції з продажу земельних ділянок, що не знаходяться під об'єктами нерухомості, звільнені від оподаткування ПДВ. Відтак, у позивача не виникло обов'язку щодо реєстрації платником ПДВ та нарахування податкових зобов'язань.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 2а-2712/10/2470

Маєте справу за ст. 2 ЗУ «Про податок на додану вартість»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
ст. 2 ЗУ «Про податок на додану вартість»ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Справа стосувалася оскарження податкових повідомлень-рішень, якими ФОП ОСОБА_1 було донараховано ПДВ та штрафні санкції на загальну суму 53 423,70 грн. Спір виник через те, що податковий орган виявив перевищення граничного обсягу виручки (300 000 грн) для перебування на спрощеній системі оподаткування та обов'язкової реєстрації платником ПДВ. Позивач заперечував факт перевищення, посилаючись на те, що частина коштів була транзитною (транспортне експедирування). Справа розглядалася неодноразово…

Мотивація суду: Суд встановив, що позивач перевищив граничний обсяг виручки, встановлений Указом №727/98, що зобов'язувало його перейти на загальну систему оподаткування та зареєструватися платником ПДВ. Транзитні…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний адміністративний суд Верховного Суду

Справа стосується оскарження податкового повідомлення-рішення від 09.06.2011, яким ФОП ОСОБА_1 було донараховано ПДВ та штрафні санкції на загальну суму 2 992 941,56 грн. Податковий орган встановив, що у 2008 році підприємець перевищив граничний обсяг виручки (500 000 грн), що вимагало переходу на загальну систему оподаткування та реєстрації платником ПДВ. Позивач заперечував ці вимоги, посилаючись на специфіку договорів доручення. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов…

Мотивація суду

Суди попередніх інстанцій не дослідили первинні документи та не перевірили розрахунки податкового органу, обмежившись загальними висновками про наявність розбіжностей. Верховний Суд вказав…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний адміністративний суд Верховного Суду

Справа стосується оскарження податкових повідомлень-рішень (ППР) від 16.08.2010, якими ФОП було донараховано ПДФО (72 521,14 грн) та ПДВ (134 757,11 грн) через перевищення граничного обсягу виручки (500 000 грн) у 2007 році. Суд першої інстанції відмовив у позові, а апеляційний суд задовольнив його, визнавши витрати позивача (879 770 грн) підтвердженими. Верховний Суд (ВС) частково скасував постанову апеляції. Щодо ПДФО, ВС погодився, що документально підтверджені витрати, пов'язані…

Мотивація суду

Суд підтвердив право ФОП на врахування документально підтверджених витрат при розрахунку ПДФО, проте вказав на необхідність додаткового дослідження моменту виникнення обов'язку з реєстрації платником…

Практика за напрямом «Податкові спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

Редакції статті

114 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 9

  1. 01.01.2011Остання

    Рішень за цією редакцією: 14

  2. 30.06.2005

    Закон № 2642-IV від 03.06.2005 «Про внесення змін до деяких законів України» — змінено п. 2.2, п. 2.3.1

    Рішень за цією редакцією: 0

Показати всі 11 редакцій

1997

  1. 03.04.1997

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.