Стаття 39 ЗУ про платіжні системи. Відповідальність суб'єктів переказу за забезпечення захисту інформації
Не діє з 01.08.2022Акт втратив чинністьактуально на 14.11.202625 редакцій закону з цією статтею, остання 01.08.2022
Коротко. Вимоги до банків та платіжних установ щодо захисту даних про перекази та банківської таємниці.
Текст статті
Суб'єкти переказу зобов'язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Правила платіжних систем мають передбачати відповідальність за порушення цих вимог з урахуванням вимог законодавства України.
При проведенні переказу його суб'єкти мають здійснювати в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від:
1) несанкціонованого доступу до інформації - доступу до інформації щодо переказу, що є банківською таємницею або є іншою інформацією з обмеженим доступом, осіб, які не мають на це прав або повноважень, визначених законодавством України, а також якщо це не встановлено договором.
До банківської таємниці належить інформація, визначена Законом України "Про банки і банківську діяльність", а до іншої інформації з обмеженим доступом - інформація, що визначається іншими законами.
Взаємодія між банками або іншими установами - учасниками платіжної системи та уповноваженими державними органами щодо надання на письмові запити цих органів інформації в межах, необхідних для виконання цими державними органами своїх функцій, здійснюється шляхом надання довідок в обсягах, визначених законодавством України, та з урахуванням вимог стосовно банківської таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом;
2) несанкціонованих змін інформації - внесення змін або часткового чи повного знищення інформації щодо переказу особами, які не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором;
3) несанкціонованих операцій з компонентами платіжних систем - використання або внесення змін до компонентів платіжної системи протягом її функціонування особами, які не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором.
Показати всі 5 пунктівЗгорнути
Суб'єкти переказу зобов'язані повідомляти платіжну організацію відповідної платіжної системи про випадки порушення вимог захисту інформації. У разі виявлення при цьому ознак, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, суб'єкти переказу та інші учасники платіжних систем зобов'язані повідомити про такий випадок порушення вимог захисту інформації відповідні правоохоронні органи.
Працівники суб'єктів переказу повинні виконувати вимоги щодо захисту інформації при здійсненні переказів, зберігати банківську таємницю та підтримувати конфіденційність інформації, що використовується в системі захисту цієї інформації.
Працівники суб'єктів переказу несуть відповідальність за неналежне використання та зберігання засобів захисту інформації, що використовуються при здійсненні переказів, відповідно до закону.
Для належної ідентифікації суб'єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів щодо запобігання або припинення зазначених переказів учасники платіжної системи повинні повідомляти інших учасників системи про таких суб'єктів та перекази в обсягах, встановлених правилами відповідної платіжної системи або договорами між ними. На підставі договорів та відповідно до цього Закону зазначену діяльність має право здійснювати юридична особа, засновниками якої є учасники платіжних систем, процесингові установи, платіжні організації. Учасники платіжної системи та заснована ними юридична особа повинні забезпечити технологічний та програмно-апаратний захист персональних даних суб'єктів помилкових чи неналежних переказів згідно із цим Законом.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
Банки та учасники платіжних систем повинні берегти дані про грошові перекази від стороннього доступу, підробки чи знищення. Якщо захист порушено або є ознаки злочину, про це обов'язково повідомляють платіжну організацію та правоохоронців.
Швидкі відповіді
При проведенні переказу вони мають у межах своїх повноважень захищати інформацію від трьох загроз: несанкціонованого доступу до неї, несанкціонованих змін (внесення змін чи знищення) та несанкціонованих операцій з компонентами платіжних систем.
Про такі випадки суб'єкти переказу зобов'язані повідомити платіжну організацію відповідної платіжної системи. Якщо ж виявлено ознаки, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, вони зобов'язані також повідомити правоохоронні органи.
Взаємодія з уповноваженими державними органами відбувається на їхні письмові запити. Інформація надається у межах, необхідних для виконання органами своїх функцій, шляхом видачі довідок в обсягах, визначених законодавством, з урахуванням банківської таємниці.
Так. Працівники суб'єктів переказу несуть відповідальність відповідно до закону за неналежне використання та зберігання засобів захисту інформації. Крім того, вони зобов'язані виконувати вимоги захисту, зберігати банківську таємницю та підтримувати конфіденційність.
Практика
Огляд: числа за статтею
- 6Рішень у базі, 2025–2026серед рішень, які система розібрала
- 4Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 3 по суті
Що показує практика
актуально на 14.11.2026
Рішень за роками
2025–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала
Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 3 — менше за 30.
- За останній рік статтю застосовано у 6 рішеннях.
Маєте справу за ст. 39 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑
Свіжі рішення
останні 5 рішень за статтею
Справа стосується спору між клієнтом та АТ КБ «ПриватБанк» щодо повернення коштів, списаних внаслідок шахрайських дій. У листопаді 2024 року треті особи отримали доступ до акаунту позивачки в системі «Приват24», оформили кредит та вивели кошти з її рахунків. Позивачка звернулася до правоохоронних органів та банку, проте банк відмовив у поверненні коштів, посилаючись на те, що операції були авторизовані клієнтом. Позивачка була змушена самостійно погасити борг у розмірі 109 000 грн, після чого…
Мотивація суду: Суд встановив, що банк не довів вину позивачки у сприянні шахрайським діям, а списання коштів відбулося без її волевиявлення. Оскільки банк як професійний учасник ринку не забезпечив належний захист…
Позивач звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення 1447,15 грн, які були списані з його карткового рахунку внаслідок шахрайських дій третіх осіб 10 липня 2024 року. Позивач зазначав, що не передавав реквізити картки третім особам, звернувся до поліції, де було відкрито кримінальне провадження, проте банк відмовив у поверненні коштів. Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Суд зазначив…
Мотивація суду
Суд встановив, що позивач не довів факт помилкового або неналежного переказу коштів з вини банку. Банк діяв як платіжна установа відповідно до законодавства, а позивач не довів, що саме банк…
Позивачка звернулася до суду з позовом до АТ «Акцент-банк» про скасування заборгованості та повернення коштів, списаних з її кредитної картки внаслідок несанкціонованих транзакцій у період з 25.07.2024 по 30.07.2024. Загальна сума списань склала 27 615,51 грн, з яких банк частково повернув 12 297,46 грн. Позивачка наполягала на відсутності своєї вини та зверталася до правоохоронних органів. Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив, що транзакції проводилися без використання мобільного…
Мотивація суду
Суд встановив, що позивачка не довела відсутність своєї вини у розголошенні даних картки, а також порушила обов'язок невідкладного інформування банку про несанкціоновані операції. Оскільки транзакції…
Позивач звернулася до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення 12436 грн, які були списані з її рахунку внаслідок шахрайських дій (фішингу) після переходу за посиланням у месенджері Viber. Позивач стверджувала, що не здійснювала ці операції та не надавала доступу до свого додатку «Приват24». Банк у своїх запереченнях вказав, що операції були проведені з використанням коректної авторизації клієнта, а банк лише виконав платіжні інструкції, що надійшли до системи. Суд, проаналізувавши…
Мотивація суду
Суд встановив, що списання коштів відбулося через систему Приват24 з використанням належної позивачу авторизації, що свідчить про передачу клієнтом конфіденційних даних третім особам. Банк діяв…
ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 19 087,5 грн заборгованості за кредитним договором від 07.05.2021, право вимоги за яким було набуто через ланцюг договорів факторингу. Відповідач позов не визнав, зазначивши, що кредит не оформлював, а його персональні дані були використані шахраями для несанкціонованого доступу до онлайн-банкінгу. Суд встановив, що кредитний договір був підписаний електронним підписом з використанням номера телефону, який не належав…
Мотивація суду
Суд встановив, що кредит було оформлено шахрайським шляхом з використанням персональних даних відповідача та стороннього номера телефону. Позивач не довів, що відповідач своїми діями сприяв…
Практика за напрямом «Споживчі спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці
Редакції статті
25 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 5
- 01.08.2022Остання
Рішень за цією редакцією: 6
- 03.07.2020
Рішень за цією редакцією: 0
- 07.02.2019
Закон № 2473-VIII від 21.06.2018 «Про валюту і валютні операції» — змінено п. 39.2
Рішень за цією редакцією: 0
- 19.04.2014
Рішень за цією редакцією: 0
- 18.10.2012
Закон № 5284-VI від 18.09.2012 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків» — змінено п. 39.2, п. 39.5
Рішень за цією редакцією: 0
Показати всі 7 редакційЗгорнути
2004
- 03.11.2004
Закон № 2056-IV від 06.10.2004 «Про внесення змін до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"» — додано п. 39.5
Рішень за цією редакцією: 0
2001
- 05.04.2001
Рішень за цією редакцією: 0
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Поруч
Сусідні статті
ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 36Відповідальність установ - учасників платіжних систем0 рішень
- Ст. 37Відповідальність еквайрів та емітентів65 рішень
- Ст. 38Вимоги щодо захисту інформації3 рішення
- Ст. 39Відповідальність суб'єктів переказу за забезпечення захисту інформації
- Ст. 40Порядок надання інформаційних послуг0 рішень
- Ст. 40‑1Порядок проведення моніторингу2 рішення
- Ст. 41Здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем розрахунків2 рішення
Поруч у цьому законі
норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.