Перейти до вмісту

Стаття 39 ЗУ про платіжні системи. Відповідальність суб'єктів переказу за забезпечення захисту інформації

Не діє з 01.08.2022Акт втратив чинністьактуально на 29.09.202625 редакцій закону з цією статтею, остання 01.08.2022

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 01.08.2022

Текст статті

п. 39.1

Суб'єкти переказу зобов'язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Правила платіжних систем мають передбачати відповідальність за порушення цих вимог з урахуванням вимог законодавства України.

п. 39.2

При проведенні переказу його суб'єкти мають здійснювати в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від: 1) несанкціонованого доступу до інформації - доступу до інформації щодо переказу, що є банківською таємницею або є іншою інформацією з обмеженим доступом, осіб, які не мають на це прав або повноважень, визначених законодавством України, а також якщо це не встановлено договором. До банківської таємниці належить інформація, визначена Законом України "Про банки і банківську діяльність", а до іншої інформації з обмеженим доступом - інформація, що визначається іншими законами. Взаємодія між банками або іншими установами - учасниками платіжної системи та уповноваженими державними органами щодо надання на письмові запити цих органів інформації в межах, необхідних для виконання цими державними органами своїх функцій, здійснюється шляхом надання довідок в обсягах, визначених законодавством України, та з урахуванням вимог стосовно банківської таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом; 2) несанкціонованих змін інформації - внесення змін або часткового чи повного знищення інформації щодо переказу особами, які не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором; 3) несанкціонованих операцій з компонентами платіжних систем - використання або внесення змін до компонентів платіжної системи протягом її функціонування особами, які не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором.

Показати всі 5 пунктів
п. 39.3

Суб'єкти переказу зобов'язані повідомляти платіжну організацію відповідної платіжної системи про випадки порушення вимог захисту інформації. У разі виявлення при цьому ознак, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, суб'єкти переказу та інші учасники платіжних систем зобов'язані повідомити про такий випадок порушення вимог захисту інформації відповідні правоохоронні органи.

п. 39.4

Працівники суб'єктів переказу повинні виконувати вимоги щодо захисту інформації при здійсненні переказів, зберігати банківську таємницю та підтримувати конфіденційність інформації, що використовується в системі захисту цієї інформації. Працівники суб'єктів переказу несуть відповідальність за неналежне використання та зберігання засобів захисту інформації, що використовуються при здійсненні переказів, відповідно до закону.

п. 39.5

Для належної ідентифікації суб'єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів щодо запобігання або припинення зазначених переказів учасники платіжної системи повинні повідомляти інших учасників системи про таких суб'єктів та перекази в обсягах, встановлених правилами відповідної платіжної системи або договорами між ними. На підставі договорів та відповідно до цього Закону зазначену діяльність має право здійснювати юридична особа, засновниками якої є учасники платіжних систем, процесингові установи, платіжні організації. Учасники платіжної системи та заснована ними юридична особа повинні забезпечити технологічний та програмно-апаратний захист персональних даних суб'єктів помилкових чи неналежних переказів згідно із цим Законом.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 6Рішень у базі, 2025–2026серед рішень, які система розібрала
  • 4Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 3 по суті

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2025–2026, серед 6 рішень цих років, які система розібрала

2025: 22026: 4
20252026

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 3 — менше за 30.

  • За останній рік статтю застосовано у 6 рішеннях.
  • Практику за статтею зібрано з 2025 по 2026 рік.

Свіжі рішення

останні 5 із 6

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаІвано-Франківський апеляційний суд
ст. 1073 ЦКст. 1092 ЦКст. 39 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»ст. 375 ЦПК

Справа стосується спору між клієнтом та АТ КБ «ПриватБанк» щодо повернення коштів, списаних внаслідок шахрайських дій. У листопаді 2024 року треті особи отримали доступ до акаунту позивачки в системі «Приват24», оформили кредит та вивели кошти з її рахунків. Позивачка звернулася до правоохоронних органів та банку, проте банк відмовив у поверненні коштів, посилаючись на те, що операції були авторизовані клієнтом. Позивачка була змушена самостійно погасити борг у розмірі 109 000 грн, після чого…

Мотивація суду: Суд встановив, що банк не довів вину позивачки у сприянні шахрайським діям, а списання коштів відбулося без її волевиявлення. Оскільки банк як професійний учасник ринку не забезпечив належний захист…

У позові відмовленоПерша інстанціяПечерський районний суд міста Києва
ст. 1068 ЦКст. 1074 ЦКст. 1212 ЦКст. 39 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»+1

Позивач звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення 1447,15 грн, які були списані з його карткового рахунку внаслідок шахрайських дій третіх осіб 10 липня 2024 року. Позивач зазначав, що не передавав реквізити картки третім особам, звернувся до поліції, де було відкрито кримінальне провадження, проте банк відмовив у поверненні коштів. Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Суд зазначив…

Мотивація суду: Суд встановив, що позивач не довів факт помилкового або неналежного переказу коштів з вини банку. Банк діяв як платіжна установа відповідно до законодавства, а позивач не довів, що саме банк…

У позові відмовленоПерша інстанціяІндустріальний районний суд міста Дніпра
ст. 1054 ЦКст. 1066 ЦКст. 1071 ЦКст. 1073 ЦК+2

Позивачка звернулася до суду з позовом до АТ «Акцент-банк» про скасування заборгованості та повернення коштів, списаних з її кредитної картки внаслідок несанкціонованих транзакцій у період з 25.07.2024 по 30.07.2024. Загальна сума списань склала 27 615,51 грн, з яких банк частково повернув 12 297,46 грн. Позивачка наполягала на відсутності своєї вини та зверталася до правоохоронних органів. Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив, що транзакції проводилися без використання мобільного…

Мотивація суду: Суд встановив, що позивачка не довела відсутність своєї вини у розголошенні даних картки, а також порушила обов'язок невідкладного інформування банку про несанкціоновані операції. Оскільки транзакції…

У позові відмовленоПерша інстанціяПутивльський районний суд Сумської області
ст. 1066 ЦКст. 1068 ЦКст. 1071 ЦКст. 1073 ЦК+2

Позивач звернулася до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про стягнення 12436 грн, які були списані з її рахунку внаслідок шахрайських дій (фішингу) після переходу за посиланням у месенджері Viber. Позивач стверджувала, що не здійснювала ці операції та не надавала доступу до свого додатку «Приват24». Банк у своїх запереченнях вказав, що операції були проведені з використанням коректної авторизації клієнта, а банк лише виконав платіжні інструкції, що надійшли до системи. Суд, проаналізувавши…

Мотивація суду: Суд встановив, що списання коштів відбулося через систему Приват24 з використанням належної позивачу авторизації, що свідчить про передачу клієнтом конфіденційних даних третім особам. Банк діяв…

У позові відмовленоПерша інстанціяБлизнюківський районний суд Харківської області
ст. 1054 ЦКст. 1073 ЦКст. 37 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»ст. 38 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»+2

ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 19 087,5 грн заборгованості за кредитним договором від 07.05.2021, право вимоги за яким було набуто через ланцюг договорів факторингу. Відповідач позов не визнав, зазначивши, що кредит не оформлював, а його персональні дані були використані шахраями для несанкціонованого доступу до онлайн-банкінгу. Суд встановив, що кредитний договір був підписаний електронним підписом з використанням номера телефону, який не належав…

Мотивація суду: Суд встановив, що кредит було оформлено шахрайським шляхом з використанням персональних даних відповідача та стороннього номера телефону. Позивач не довів, що відповідач своїми діями сприяв…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 6

25 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 5

  1. 01.08.2022Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 6 із 6

  2. 03.07.2020

    Рішень за цією редакцією: 0 із 6

  3. 07.02.2019

    Рішень за цією редакцією: 0 із 6

  4. 19.04.2014

    Рішень за цією редакцією: 0 із 6

  5. 18.10.2012

    Рішень за цією редакцією: 0 із 6

Показати всі 7 редакцій

2004

  1. 03.11.2004

    Рішень за цією редакцією: 0 із 6

2001

  1. 05.04.2001

    Рішень за цією редакцією: 0 із 6

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

З суду

рішень за нормою — 6 рішень

Практика за напрямом «Споживчі спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці

норми інших актів із тих самих рішень

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.