Стаття 40-1 ЗУ про платіжні системи. Порядок проведення моніторингу
Не діє з 01.08.2022Акт втратив чинністьактуально на 13.11.202623 редакції закону з цією статтею, остання 01.08.2022
Коротко. Правила для банків і магазинів щодо моніторингу підозрілих переказів і перевірки документів покупця з карткою.
Текст статті
Еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів, суб'єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів із запобігання або припинення зазначених переказів.
Моніторинг має проводитися постійно за параметрами, встановленими правилами відповідної платіжної системи.
Показати всі 4 частиниЗгорнути
Національний банк України може встановлювати загальні параметри моніторингу для всіх платіжних систем (груп платіжних систем).
За результатами моніторингу еквайр або емітент для належної ідентифікації суб'єкта переказу має право доручити торгівцю здійснити перевірку документів суб'єкту переказу. В інших випадках еквайр не має права зобов'язувати торгівця, а торгівець не має права вимагати від держателя платіжної картки, суб'єкта переказу пред'явлення документів, що посвідчують особу, як засобу ідентифікації держателя, якщо це не передбачено правилами відповідної платіжної системи та/або умовами використання картки, встановленими емітентом.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
Банки-емітенти та еквайри зобов'язані постійно відстежувати операції, щоб виявляти помилкові чи неналежні перекази. Перевіряти документи покупця торговець має право лише за окремим дорученням банку за наслідками такого моніторингу або якщо це прямо передбачено правилами системи чи умовами картки.
Швидкі відповіді
Ні, крім випадків, коли за наслідками моніторингу еквайр чи емітент доручив перевірити документи. Також перевірка дозволена, якщо це прямо передбачено правилами відповідної платіжної системи чи встановленими емітентом умовами використання картки.
Еквайр та емітент зобов'язані проводити його для ідентифікації помилкових і неналежних переказів та їхніх суб'єктів, а також задля вжиття заходів із запобігання або припинення таких переказів.
Моніторинг здійснюється постійно за параметрами, які визначаються правилами відповідної платіжної системи. Разом з тим загальні параметри моніторингу для всіх платіжних систем або їх груп може встановлювати Національний банк України.
Практика
Огляд: числа за статтею
- 2Рішень у базі, 2019–2020серед рішень, які система розібрала
- 1Усіх рішень 2020 року, з процесуальнимисеред рішень за статтею
- 2Постанов Верховного Суду2019–2020 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 13.11.2026
Рішень за роками
2019–2020, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала
- рішення за рік
- рік, за який у базі переважно касаційні постанови
Позиція Верховного Суду
Суд встановив, що банк не довів вину клієнта у втраті контролю над карткою, тоді як відповідач довела свою відсутність на місці зняття коштів та своєчасно повідомила правоохоронні органи. Згідно з законом, ризик збитків від несанкціонованих операцій без фізичного пред'явлення картки несе банк, якщо не доведено недбалість користувача.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 171/994/17
Маєте справу за ст. 40‑1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑
Свіжі рішення
останні 2 рішення за статтею
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 58 355,38 грн, що виникла внаслідок зняття коштів з картки невідомими особами. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, встановивши, що відповідач не вчиняла дій, які сприяли незаконному використанню її картки. Верховний Суд підтримав ці висновки, зазначивши, що банк не надав доказів недбалості клієнта. Суд наголосив, що згідно з нормами Закону…
Мотивація суду: Суд встановив, що банк не довів вину клієнта у втраті контролю над карткою, тоді як відповідач довела свою відсутність на місці зняття коштів та своєчасно повідомила правоохоронні органи…
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Кредобанк» про стягнення 275 000 грн основної суми вкладу, 20 250 грн 3% річних та 216 855 грн інфляційних втрат, стверджуючи, що кошти були зняті з рахунків без її відома. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, встановивши, що позивач фактично передала доступ до своїх платіжних карток третій особі, що призвело до зняття коштів. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду підтримав ці висновки…
Мотивація суду
Суди встановили, що позивач своїми діями сприяла незаконному використанню платіжних карток третіми особами, що згідно з нормами законодавства звільняє банк від відповідальності за такі операції…
Суди, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала; частка — серед усіх рішень за статтею.
Редакції статті
23 редакції закону з цією статтею, змін тексту — 2
- 01.08.2022Остання
Рішень за цією редакцією: 0
- 01.01.2013
Рішень за цією редакцією: 2
- 18.10.2012
Рішень за цією редакцією: 0
- 03.11.2004
Рішень за цією редакцією: 0
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Поруч
Сусідні статті
ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 38Вимоги щодо захисту інформації3 рішення
- Ст. 39Відповідальність суб'єктів переказу за забезпечення захисту інформації6 рішень
- Ст. 40Порядок надання інформаційних послуг0 рішень
- Ст. 40‑1Порядок проведення моніторингу
- Ст. 41Здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем розрахунків2 рішення
- Ст. 42Здійснення контролю за проведенням переказу0 рішень
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.