Перейти до вмісту

Стаття 38 ЗУ про захист осіб з інвалідністю

Чинна редакція закону від 10.01.2026текст статті — з 18.12.2024актуально на 29.09.202660 редакцій закону з цією статтею, остання 10.01.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 10.01.2026

Текст статті

ч. 1

Особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, допоміжні засоби реабілітації, медичні вироби, а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом.

ч. 2

Особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Показати всі 9 частин
ч. 3

Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів її сім’ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Допоміжні засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім’ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

ч. 4

Особи з інвалідністю, які отримують пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, діти з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

ч. 5

Особи з інвалідністю першої і другої груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості.

ч. 6

Особи з інвалідністю і діти з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

ч. 7

Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю першої групи або дітей з інвалідністю (не більш як одна особа, яка супроводжує особу з інвалідністю першої групи або дитину з інвалідністю), мають право на позачергове обслуговування в будь-яких касах, а також на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню. Особи з інвалідністю, які прямують на лікування (за наявності підтвердних документів), особи з інвалідністю першої групи та діти з інвалідністю мають право на пріоритет перед іншими особами на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, контрольних пунктах в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з таких територій. Разом з такими особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше двох), та, у разі необхідності, - близькі родичі першої лінії спорідненості. У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення та контрольних пунктах в’їзду-виїзду на тимчасово окуповані території пріоритет може надаватися при слідуванні в пішому порядку або на легковому автомобілі, за умови відсутності в транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших (крім визначених цією статтею) осіб.

ч. 8

Інформація про право на позачергове обслуговування має бути розташована на видному місці.

ч. 9

Порядок та умови забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю лікарськими, допоміжними засобами реабілітації, виробами медичного призначення, санаторно-курортними путівками, автомобілями, а також переліки допоміжних засобів реабілітації і виробів медичного призначення визначає Кабінет Міністрів України.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 11Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 4Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 2 по суті
  • 7Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед 11 рішень цих років, які система розібрала

2018: 12019: 32020: 12021: 12022: 12026: 4
20182026

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 2 — менше за 30.

  • За останній рік статтю застосовано у 4 рішеннях.
  • Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що внесені до проекту наказу правки були редакційними та не змінювали суті акта, тому повторне погодження не вимагалося. Мінсоцполітики діяло в межах повноважень, а договори про забезпечення осіб з інвалідністю не підпадають під регулювання Господарського кодексу України.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 640/18138/18
  • Суди попередніх інстанцій не з'ясували обставини щодо направлення індивідуальної програми реабілітації до органів соцзахисту та не залучили до справи Фонд соціального захисту інвалідів, що є обов'язковим для вирішення питання про забезпечення засобами реабілітації. Верховний Суд скасував рішення та направив справу на новий розгляд через порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 711/5792/17
  • Суд зазначив, що реєстрація місця проживання не є єдиним доказом спільного проживання, а відсутність такої реєстрації не може бути підставою для обмеження прав особи. Оскільки факт постійного проживання позивачки з батьком на час його смерті був встановлений іншим судовим рішенням, вона має право на отримання автомобіля згідно з Порядком № 999.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 750/4409/17

Свіжі рішення

останні 5 із 11

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаСьомий апеляційний адміністративний суд
ст. 4 ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»ст. 5 ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»ст. 10 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 38 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»+2

Справа стосувалася апеляційної скарги Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії. Позивач, який є особою з інвалідністю І групи по зору безтерміново, у травні 2023 року отримав індивідуальну програму інваліда, що передбачала забезпечення його мобільним телефоном, годинником та тактильною тростиною…

Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що позивач як особа з інвалідністю I групи по зору має законне право на безоплатне забезпечення допоміжними засобами…

Позов задоволеноПерша інстанціяЖитомирський окружний адміністративний суд
ст. 4 ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»ст. 5 ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»ст. 10 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 38 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»+2

Позивач, особа з інвалідністю I групи по зору, звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради (правонаступник Управління соцзахисту) через бездіяльність щодо забезпечення його допоміжними засобами реабілітації (мобільним телефоном, годинником та тактильною тростиною), визначеними індивідуальною програмою №894 від 23.05.2023. Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами, проте отримав фактичну відмову з пропозицією самостійно придбати…

Мотивація суду: Суд встановив, що позивач як особа з інвалідністю I групи має законне право на безоплатне отримання засобів реабілітації, передбачених його індивідуальною програмою. Бездіяльність відповідача…

Задоволено частковоПерша інстанціяКропивницький районний суд Кіровоградської області
ст. 284 ЦКст. 3 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я»ст. 56 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я»ст. 23‑1 ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»+2

Позивач звернулася до суду в інтересах дитини-інваліда з вимогою зобов'язати КНП «ЦПМСД» Аджамської сільської ради та Соколівську сільську раду забезпечити дитину підгузками та пелюшками згідно з індивідуальною програмою реабілітації (ІПР). Суд встановив, що дитина має право на безоплатне отримання засобів гігієни, а медичний заклад, де укладено декларацію, зобов'язаний організувати цей процес. Суд визнав бездіяльність КНП «ЦПМСД» протиправною та зобов'язав його забезпечувати дитину виробами…

Мотивація суду: Суд встановив, що відповідач не вжив належних заходів для забезпечення дитини з інвалідністю необхідними засобами гігієни, передбаченими індивідуальною програмою реабілітації. Відсутність бюджетних…

У позові відмовленоПерша інстанціяРоманівський районний суд Житомирської області
ст. 38 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 81 ЦПК

Позивач (особа з інвалідністю II групи) звернувся до суду з позовом до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Романівської селищної ради» з вимогою зобов'язати заклад виписати рецепт на придбання ліків з оплатою 50% їх вартості. Позивач посилався на норми Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та Постанову КМУ № 1303, які гарантують пільгове забезпечення ліками. Відповідач у відзиві заперечував проти позову, вказуючи на відсутність доказів…

Мотивація суду: Суд відмовив у позові, оскільки позивач не надав доказів того, що він звертався до відповідача з вимогою виписати рецепт на конкретні ліки після отримання медичних рекомендацій, а також не довів факт…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
ст. 38 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 10 ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»ст. 4 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»ст. 9 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»+2

ТОВ «Центр протезування «Едвардс» звернулося з позовом до Мінсоцполітики про визнання протиправним та скасування наказу № 506 від 12.04.2018, яким затверджено типові форми договорів про забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації. Позивач вказував на порушення процедури прийняття регуляторного акта, зокрема відсутність повторного погодження після внесення змін до проекту, та перевищення повноважень міністерством. Суд першої інстанції задовольнив позов, визнавши наказ…

Мотивація суду: Суд встановив, що внесені до проекту наказу правки були редакційними та не змінювали суті акта, тому повторне погодження не вимагалося. Мінсоцполітики діяло в межах повноважень, а договори…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 11

60 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 11

  1. 10.01.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 4 із 11

  2. 18.12.2024

    Рішень за цією редакцією: 0 із 11

  3. 16.09.2022

    Рішень за цією редакцією: 0 із 11

  4. 05.08.2021

    Рішень за цією редакцією: 2 із 11

  5. 20.01.2018

    Рішень за цією редакцією: 5 із 11

Показати всі 13 редакцій

2015

  1. 04.10.2015

    Рішень за цією редакцією: 0 із 11

2010

  1. 29.07.2010

    Рішень за цією редакцією: 0 із 11

  2. 03.06.2010

    Рішень за цією редакцією: 0 із 11

2009

  1. 31.12.2009

    Рішень за цією редакцією: 0 із 11

  2. 07.05.2009

    Рішень за цією редакцією: 0 із 11

2006

  1. 01.01.2006

    Рішень за цією редакцією: 0 із 11

2004

  1. 08.07.2004

    Рішень за цією редакцією: 0 із 11

1991

  1. 21.03.1991

    Рішень за цією редакцією: 0 із 11

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» · рішень, які система розібрала за кожною

Поруч у цьому законі

норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією

З суду

рішень за нормою — 11 рішень

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.