Перейти до вмісту

Стаття 30 ЗУ про захист осіб з інвалідністю. Доступність житла та паркування для осіб з інвалідністю

Чинна редакція закону від 10.01.2026текст статті — з 05.08.2021актуально на 29.09.2026+2 рішення за 30 днів60 редакцій закону з цією статтею, остання 10.01.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 10.01.2026

Текст статті

ч. 1

Житло (жиле приміщення), займане особами з інвалідністю або сім'ями, у складі яких вони є, під'їзди, сходові площадки будинків, в яких мешкають особи з інвалідністю, мають відповідати вимогам щодо безперешкодного доступу та бути пристосованими до потреб таких осіб, а також обладнане телефонним зв'язком.

ч. 2

Обладнання зазначених жилих приміщень здійснюється органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, у віданні яких знаходиться житловий фонд.

Показати всі 10 частин
ч. 3 · виключено
Закон № 1665-IX від 15.07.2021Дослівно з джерела

Частину третю статті 30 виключено на підставі Закону № 1665-IX від 15.07.2021 - вводиться в дію з 01.02.2022

ч. 3

У разі невідповідності житла (жилих приміщень), в якому проживає особа з інвалідністю, вимогам щодо безперешкодного доступу осіб з інвалідністю і неможливості його пристосування до потреб таких осіб за їх заявою або заявою їх законних представників проводиться заміна такого житла (жилих приміщень) у порядку, передбаченому Житловим кодексом Української РСР.

ч. 4

Органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.

ч. 5

Власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. Водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі на транспортних засобах, що належать підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють діяльність у сфері соціального захисту населення, та громадським об’єднанням осіб з інвалідністю, мають право на встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" та під час перевезення осіб з інвалідністю користуються всіма перевагами, що надаються водіям з інвалідністю. Водії, які керують транспортними засобами, на яких встановлений розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю", повинні мати при собі документи, що підтверджують інвалідність водія або одного з пасажирів. Кількість місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, становить не менше 10 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування, але не менше одного місця з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

ч. 6

Якщо власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування не забезпечили виділення та облаштування місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такими місцями на відповідних майданчиках вважаються місця, на яких розміщені транспортні засоби, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

ч. 7

Місця для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачені частиною шостою цієї статті, також виділяються на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, їх власниками/співвласниками (управителями) або орендарями, на проїзних частинах автомобільних доріг і тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів) - органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (суб’єктами господарювання, якщо їм у встановленому порядку передано відповідні частини доріг і тротуарів для ведення господарської діяльності) з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

ч. 8

Місця для транспортних засобів, передбачені частинами шостою і восьмою цієї статті, визначені на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках біля будівель і будинків, мають бути розміщені максимально близько до входу до таких будівель і будинків, а на окремих спеціально обладнаних чи відведених майданчиках - максимально близько до в’їзду на такі майданчики.

ч. 9

На всіх автостоянках незалежно від форми власності, які є суб’єктами господарської діяльності чи належать цим суб’єктам, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів, що належать громадянам (крім автостоянок - гаражних кооперативів), і охороняються, облаштовуються місця для безоплатного зберігання (за рахунок коштів місцевих бюджетів) транспортних засобів, зазначених у частині шостій цієї статті. Кількість місць на автостоянці для безоплатного зберігання транспортних засобів встановлюється за поданням відповідного органу місцевого самоврядування відповідно до потреби з позначенням цих місць дорожніми знаками та відповідною розміткою.

ч. 10

Порядок надання пільг власникам транспортних засобів, зазначених у частині шостій цієї статті, на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування та на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги щодо зберігання транспортних засобів (крім автостоянок - гаражних кооперативів), визначається Кабінетом Міністрів України.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Житло осіб з інвалідністю та під’їзди мають бути облаштовані для безперешкодного доступу, а в разі неможливості житло підлягає заміні. Також норма гарантує виділення ділянок під гаражі та закріплює обов'язок облаштовувати не менше 10 відсотків місць для безоплатного паркування і зберігання їхнього транспорту.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 26Рішень у базі, 2019–2026серед рішень, які система розібрала
  • 17Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 9 по суті
  • 9Постанов Верховного Суду2019–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2019–2026, серед 26 рішень цих років, які система розібрала

2019: 22020: 12021: 22022: 12023: 12024: 12025: 12026: 17
20192026

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 9 — менше за 30.

  • За останній рік статтю застосовано у 18 рішеннях.
  • За останні 30 днів додалося 2 рішення.
  • Практику за статтею зібрано з 2019 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суди попередніх інстанцій не дослідили, чи порушує рішення про обмеження доступу до воріт права позивача, зокрема з огляду на його статус особи з інвалідністю. Верховний Суд вказав, що суди не оцінили оспорюваний пункт рішення в частині надання доступу лише тим, хто сплатив кошти, тому справу направлено на новий розгляд.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 924/1146/21
  • Суди попередніх інстанцій не встановили належного відповідача, уповноваженого на видачу направлення на безоплатне зберігання, та не дослідили дотримання процедури розгляду заяви, що є порушенням процесуальних норм. Верховний Суд скасував рішення та направив справу на новий розгляд для залучення належних відповідачів та встановлення фактичних обставин.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 523/18084/18
  • Суд встановив, що відсутність законодавчо затвердженого порядку заміни житла унеможливлює зобов'язання органів влади здійснити таку заміну, оскільки суд не може підміняти собою нормотворчий орган. Щодо бездіяльності Уряду, суд дійшов висновку, що оскільки відповідний законопроєкт був розроблений, схвалений та поданий до Верховної Ради, підстави для констатації протиправної бездіяльності відсутні.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 640/15966/19

Свіжі рішення

останні 5 із 26

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаСьомий апеляційний адміністративний суд
ст. 152‑1 КУпАПст. 279‑1 КУпАПст. 30 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 77 КАС+1

Сьомий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційну скаргу Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 18 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Судом встановлено, що 17 липня 2025 року інспектором з паркування було винесено постанову серії ЛВ №00892697 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу…

Мотивація суду: Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів належними доказами наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Матеріали…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаП'ятий апеляційний адміністративний суд
ст. 122 КУпАПст. 30 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 315 КАСст. 316 КАС

Справа стосувалася оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн за ч.6 ст.122 КУпАП (зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю). Поліція винесла постанову через те, що на автомобілі позивача не було розпізнавального знака «Водій з інвалідністю». Позивач звернувся до суду, оскільки є особою з інвалідністю 1-Б групи і надав усі докази цього під час розгляду справи на місці. Суд першої інстанції…

Мотивація суду: Суди встановили, що позивач є особою з інвалідністю та має відповідне безтермінове посвідчення, що дає йому право зупинятися на спеціально відведених місцях. Частина 6 статті 122 КУпАП не встановлює…

У позові відмовленоПерша інстанціяГайворонський районний суд Кіровоградської області
ст. 30 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 152‑1 КУпАПст. 258 КУпАПст. 280 КУпАП+1

Гайворонський районний суд Кіровоградської області розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Постановою інспектора з паркування від 24.07.2026 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152‑1 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 600 грн за неоплату вартості послуг…

Мотивація суду: Суд встановив, що позивач припаркував автомобіль на загальному місці платного паркування (а не на спеціально облаштованому місці для осіб з інвалідністю), на транспортному засобі був відсутній…

Задоволено частковоПерша інстанціяГалицький районний суд м. Львова
ст. 152‑1 КУпАПст. 14‑2 КУпАПст. 280 КУпАПст. 30 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»

Позивач (особа з інвалідністю II групи, УБД) оскаржив постанову про накладення штрафу за неоплату паркування (ч.1 ст. 152‑1 КУпАП). Позивач стверджував, що мав право на безоплатне паркування, вказував на відсутність належної розмітки та порушення процедури фіксації правопорушення інспекторами. Також позивач вимагав відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої блокуванням рахунків у межах виконавчого провадження. Відповідач заперечував, посилаючись на те, що пільга діє…

Мотивація суду: Суд встановив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення позивачем правопорушення, а також врахував статус позивача як особи…

Позов задоволеноПерша інстанціяШевченківський районний суд міста Києва
ст. 152‑1 КУпАПст. 30 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»ст. 247 КУпАПст. 77 КАС

Шевченківський районний суд м. Києва розглянув справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил паркування. Постановою від 21.05.2025 позивача було оштрафовано на 500 грн за несплату послуг паркування. Позивач оскаржив постанову, посилаючись на статус особи з інвалідністю III групи, що надає йому право на безоплатне паркування. Суд, проаналізувавши норми Закону України «Про основи…

Мотивація суду: Суд встановив, що позивач є особою з інвалідністю III групи, а отже, згідно із законом, звільнений від сплати за паркування, що виключає склад адміністративного правопорушення. Відповідач не надав…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 26

60 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 6

  1. 10.01.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 16 із 26

  2. 05.08.2021

    Рішень за цією редакцією: 6 із 26

  3. 01.08.2021

    Рішень за цією редакцією: —

  4. 20.01.2018

    Рішень за цією редакцією: 4 із 26

  5. 26.10.2017

    Рішень за цією редакцією: 0 із 26

Показати всі 8 редакцій

2011

  1. 01.01.2011

    Рішень за цією редакцією: 0 із 26

2003

  1. 20.06.2003

    Рішень за цією редакцією: 0 із 26

1991

  1. 21.03.1991

    Рішень за цією редакцією: 0 із 26

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» · рішень, які система розібрала за кожною

З суду

рішень за нормою — 26 рішень

норми інших актів із тих самих рішень

Показати всі 6 статей

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.