Стаття 19 ЗУ про комерційний арбітраж. Визначення правил процедури
Чинна редакція закону від 21.05.2026текст статті не змінювався у відомих редакціяхактуально на 13.11.20268 редакцій закону з цією статтею, остання 21.05.2026
Коротко. Правило для учасників арбітражу про те, як вибрати порядок розгляду справи та що робить суд без їхньої згоди.
Текст статті
За умови дотримання положень цього Закону сторони можуть на свій розсуд домовитись про процедуру розгляду справи третейським судом.
В разі відсутності такої угоди третейський суд може з дотриманням положень цього Закону вести арбітражний розгляд таким чином, який він вважає належним. Повноваження, надані третейському суду, включають повноваження на визначення допустимості, належності, істотності та значущості будь-якого доказу.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
Сторони спору мають право самостійно домовитися про порядок розгляду справи в арбітражі з дотриманням закону. Якщо домовленості немає, третейський суд веде розгляд на власний розсуд і сам оцінює надані докази.
Швидкі відповіді
Так. За умови дотримання положень цього Закону сторони мають право на свій розсуд домовитись про процедуру розгляду справи третейським судом.
У разі відсутності угоди сторін третейський суд може вести арбітражний розгляд таким чином, який вважає належним, але з обов'язковим дотриманням положень цього Закону.
Ці повноваження належать третейському суду: вони прямо включають повноваження на визначення допустимості, належності, істотності та значущості будь-якого доказу.
Практика
Огляд: числа за статтею
- 1Рішень у базі, 2023серед рішень, які система розібрала
- 1Усіх рішень 2023 року, з процесуальнимисеред рішень за статтею
- 1Постанов Верховного Суду2023 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 13.11.2026
Рішень за роками
2023, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала
- рішення за рік
- рік, за який у базі переважно касаційні постанови
Позиція Верховного Суду
Суд встановив, що сторони вільно обрали арбітраж як спосіб вирішення спорів, а відсутність прямого зазначення регламенту в договорі не робить угоду недійсною, оскільки арбітр має право визначити процедуру, а заявник не заперечував проти неї під час розгляду. Фізична особа може бути стороною арбітражної угоди, а доводи про відсутність комерційного характеру спору не спростовують чинність укладеного договору.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 824/83/22
Маєте справу за ст. 19 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑
Свіжі рішення
останнє рішення за статтею
Верховний Суд розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду, якою було відмовлено у скасуванні рішення арбітражного суду ad hoc. Спір виник з договору купівлі-продажу повітряного судна, за яким з ОСОБА_1 було стягнуто 5 000 000 євро неустойки. Заявник наполягала на тому, що спір не є комерційним, оскільки вона не діяла як підприємець, а арбітражна угода є патологічною через відсутність визначеного регламенту. Суд апеляційної інстанції, з яким погодився Верховний…
Мотивація суду: Суд встановив, що сторони вільно обрали арбітраж як спосіб вирішення спорів, а відсутність прямого зазначення регламенту в договорі не робить угоду недійсною, оскільки арбітр має право визначити…
Редакції статті
8 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 0
- 21.05.2026Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 0
- 24.02.1994
Рішень за цією редакцією: 1
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Поруч
Сусідні статті
ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 16Право третейського суду на винесення постанови про свою компетенцію13 рішень
- Ст. 17Повноваження третейського суду давати розпорядження про вжиття забезпечувальних заходів0 рішень
- Ст. 18Рівне ставлення до сторін3 рішення
- Ст. 19Визначення правил процедури
- Ст. 20Місце арбітражу4 рішення
- Ст. 21Початок арбітражного розгляду0 рішень
- Ст. 22Мова0 рішень
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.