Стаття 6 Закону України «Про імміграцію». Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів
Чинна редакція закону від 16.01.2026текст статті — з 15.11.2024актуально на 05.10.202617 редакцій закону з цією статтею, остання 16.01.2026
Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 16.01.2026
Коротко. Стаття про обов'язки міграційної служби щодо надання дозволів на імміграцію та видачі постійних посвідок.
Текст статті
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів:
1) організовує роботу з прийняття заяв разом із визначеними цим Законом документами щодо надання дозволу на імміграцію від осіб, які перебувають в Україні на законних підставах;
2) організовує роботу з перевірки правильності оформлення документів щодо надання дозволу на імміграцію, виконання умов для надання такого дозволу, у тому числі перевірку обставин, визначених статтею 4‑1 цього Закону, відсутності підстав для відмови у його наданні, надсилає запити до заінтересованих органів державної влади з метою отримання інформації про наявність/відсутність підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію;
3) організовує роботу з прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та приймає зазначені рішення;
4) організовує роботу з видачі та вилучення у випадках, передбачених цим Законом, посвідок на постійне проживання;
5) забезпечує ведення обліку осіб, які подали заяву про надання дозволу на імміграцію, та осіб, яким надано такий дозвіл на імміграцію, відмовлено у його наданні або прийнято рішення про відкликання, визнання недійсним дозволу на імміграцію;
6) організовує роботу щодо перевірки законності надання дозволу на імміграцію та видачі посвідки на постійне проживання особам, які звернулися із заявою про обмін посвідки на постійне проживання або набуття громадянства України, а також у разі встановлення обставин, за яких дозвіл на імміграцію підлягає відкликанню, визнанню недійсним відповідно до статей 12, 12‑1 цього Закону, забезпечує ведення провадження щодо прийняття такого рішення;
7) забезпечує розгляд скарг на дії або бездіяльність посадових осіб територіального органу чи територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі їх утворення), які порушують порядок та строки розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, та прийняті ними рішення, у тому числі про відмову у наданні дозволу на імміграцію або визнання його недійсним, поданих в адміністративному порядку.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
Норма закріплює обов’язки міграційної служби приймати й перевіряти документи, ухвалювати рішення про надання чи відкликання дозволу на імміграцію, а також видавати й вилучати посвідки на постійне проживання. Крім того, орган веде облік мігрантів і розглядає скарги на рішення чи бездіяльність своїх посадових осіб.
Швидкі відповіді
Скарги на дії, бездіяльність або рішення територіальних органів чи підрозділів щодо порушення строків і порядку розгляду заяв про надання дозволу (а також про відмову або визнання дозволу недійсним) в адміністративному порядку розглядає міграційна служба.
Рішення про надання дозволу на імміграцію, про відмову в його наданні, про відкликання або визнання такого дозволу недійсним приймає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції.
Перевірку законності проводять, якщо особа звернулася із заявою про обмін посвідки чи набуття громадянства України, а також у разі виявлення обставин, за яких дозвіл на імміграцію підлягає відкликанню або визнанню недійсним відповідно до ст. 12 та ст. 12‑1 цього Закону.
Організацію роботи з видачі та вилучення посвідок на постійне проживання у випадках, передбачених цим Законом, покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції.
Практика
Огляд: числа за статтею
- 5Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
- 2Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимисеред рішень за статтею
- 3Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 05.10.2026
Рішень за роками
2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала
- За останній рік статтю застосовано у 2 рішеннях.
- Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.
Позиція Верховного Суду
Суд встановив, що позивачі подали повний пакет документів у 2011 році, а затримка розгляду сталася з вини відповідача. Вимога оновлювати документи через сплив часу при повторному розгляді за рішенням суду є безпідставною, оскільки попередні судові рішення вже підтвердили відповідність документів вимогам закону на момент їх подання.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 802/864/16-аСуд встановив, що позивач не надав належних доказів звернення із письмовою заявою про обмін посвідки та не довів факт існування рішення про її скасування. Вимоги позивача ґрунтувалися виключно на припущеннях, а матеріали справи не містили підтверджень протиправної бездіяльності відповідача.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 820/10168/15
Свіжі рішення
останні 5 рішень за статтею
Восьмий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційні скарги Державної міграційної служби України та ГУ ДМС України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі № 260/10151/25 за позовом ОСОБА_1. Судом встановлено, що позивачка є громадянкою російської федерації, яка у грудні 2018 року уклала шлюб з громадянином України та легально проживала на території України на підставі посвідок на тимчасове проживання, а згодом…
Мотивація суду: Державна міграційна служба України прийняла рішення про визнання недійсними дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання позивачки з порушенням встановленої законом процедури, зокрема…
Справа стосується оскарження дій Державної міграційної служби України щодо визнання недійсною посвідки на постійне проживання особи без громадянства. Позивач звернулася до ДМС для отримання посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, проте у відповідь отримала висновок про недійсність її посвідки на постійне проживання, виданої ще у 2008 році, через нібито відсутність належних документів при первинному оформленні. Суд першої інстанції задовольнив позов частково, скасувавши висновок…
Мотивація суду
Суд встановив, що підстави для визнання посвідки недійсною є вичерпними, а звернення особи за оформленням посвідчення для виїзду за кордон не є законною підставою для перегляду та скасування раніше…
Громадянин Індії оскаржив рішення ГУ ДМС у Закарпатській області про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання. Суд першої інстанції задовольнив позов повністю. Служба безпеки України (СБУ), яка ініціювала скасування документів, подала апеляційну скаргу, не будучи стороною у справі. Апеляційний суд закрив провадження, оскільки рішення суду першої інстанції не стосувалося прав, свобод чи обов'язків СБУ, а повноваження щодо прийняття міграційних рішень належать виключно…
Справа стосується оскарження відмови УДМС України у Вінницькій області у наданні дозволу на імміграцію трьом особам. Позивачі звернулися із заявами у червні 2011 року. Протягом наступних років міграційна служба неодноразово відмовляла у наданні дозволу, що оскаржувалося в судовому порядку. У 2016 році відповідач знову відмовив, посилаючись на те, що подані у 2011 році документи втратили чинність, а також на нібито неправдиві відомості про місце проживання. Суд першої інстанції відмовив…
Мотивація суду
Суд встановив, що позивачі подали повний пакет документів у 2011 році, а затримка розгляду сталася з вини відповідача. Вимога оновлювати документи через сплив часу при повторному розгляді за рішенням…
Громадянин В'єтнаму звернувся до суду з позовом до ГУ ДМС України в Харківській області, вимагаючи скасувати рішення про скасування його посвідки на постійне проживання та зобов'язати орган здійснити її обмін через непридатність. Суд першої інстанції задовольнив позов, проте апеляційний суд скасував це рішення, відмовивши у задоволенні вимог. Верховний Суд залишив постанову апеляційного суду без змін. Суд касаційної інстанції підтвердив, що позивач не довів факт подання письмової заяви…
Мотивація суду
Суд встановив, що позивач не надав належних доказів звернення із письмовою заявою про обмін посвідки та не довів факт існування рішення про її скасування. Вимоги позивача ґрунтувалися виключно…
Суди, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала; частка — серед усіх рішень за статтею.
Редакції статті
17 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 4
- 16.01.2026Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 2
- 15.11.2024
Рішень за цією редакцією: 0
- 20.10.2023
Рішень за цією редакцією: 1
- 18.07.2020
Рішень за цією редакцією: 0
- 18.11.2012
Рішень за цією редакцією: 2
Показати всі 6 редакційЗгорнути
2001
- 07.06.2001
Рішень за цією редакцією: 0
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Поруч
Сусідні статті
ЗУ «Про імміграцію» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 4Підстави для надання дозволу на імміграцію та квота імміграції47 рішень
- Ст. 4‑1Обставини, за яких факт перебування у шлюбі з громадянином України або іммігрантом не визнається підставою для надання дозволу на імміграцію1 рішення
- Ст. 5Повноваження Кабінету Міністрів України1 рішення
- Ст. 6Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів
- Ст. 7Повноваження дипломатичних представництв і консульських установ України0 рішень
- Ст. 8Повноваження інших органів виконавчої влади у сфері імміграції0 рішень
- Ст. 9Подання заяви про надання дозволу на імміграцію15 рішень
Поруч у цьому законі
норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.