Перейти до вмісту

Стаття 6 Закону України «Про імміграцію». Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів

Чинна редакція закону від 16.01.2026текст статті — з 15.11.2024актуально на 05.10.202617 редакцій закону з цією статтею, остання 16.01.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 16.01.2026

Коротко. Стаття про обов'язки міграційної служби щодо надання дозволів на імміграцію та видачі постійних посвідок.

Текст статті

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів:

1) організовує роботу з прийняття заяв разом із визначеними цим Законом документами щодо надання дозволу на імміграцію від осіб, які перебувають в Україні на законних підставах;

2) організовує роботу з перевірки правильності оформлення документів щодо надання дозволу на імміграцію, виконання умов для надання такого дозволу, у тому числі перевірку обставин, визначених статтею 4‑1 цього Закону, відсутності підстав для відмови у його наданні, надсилає запити до заінтересованих органів державної влади з метою отримання інформації про наявність/відсутність підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію;

3) організовує роботу з прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та приймає зазначені рішення;

4) організовує роботу з видачі та вилучення у випадках, передбачених цим Законом, посвідок на постійне проживання;

5) забезпечує ведення обліку осіб, які подали заяву про надання дозволу на імміграцію, та осіб, яким надано такий дозвіл на імміграцію, відмовлено у його наданні або прийнято рішення про відкликання, визнання недійсним дозволу на імміграцію;

6) організовує роботу щодо перевірки законності надання дозволу на імміграцію та видачі посвідки на постійне проживання особам, які звернулися із заявою про обмін посвідки на постійне проживання або набуття громадянства України, а також у разі встановлення обставин, за яких дозвіл на імміграцію підлягає відкликанню, визнанню недійсним відповідно до статей 12, 12‑1 цього Закону, забезпечує ведення провадження щодо прийняття такого рішення;

7) забезпечує розгляд скарг на дії або бездіяльність посадових осіб територіального органу чи територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі їх утворення), які порушують порядок та строки розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, та прийняті ними рішення, у тому числі про відмову у наданні дозволу на імміграцію або визнання його недійсним, поданих в адміністративному порядку.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Норма закріплює обов’язки міграційної служби приймати й перевіряти документи, ухвалювати рішення про надання чи відкликання дозволу на імміграцію, а також видавати й вилучати посвідки на постійне проживання. Крім того, орган веде облік мігрантів і розглядає скарги на рішення чи бездіяльність своїх посадових осіб.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті та рішень судів — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 5Рішень у базі, 2018–2026серед рішень, які система розібрала
  • 2Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимисеред рішень за статтею
  • 3Постанов Верховного Суду2018–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 05.10.2026

Рішень за роками

2018–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 22024: 12026: 2
20182026
  • За останній рік статтю застосовано у 2 рішеннях.
  • Практику за статтею зібрано з 2018 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що позивачі подали повний пакет документів у 2011 році, а затримка розгляду сталася з вини відповідача. Вимога оновлювати документи через сплив часу при повторному розгляді за рішенням суду є безпідставною, оскільки попередні судові рішення вже підтвердили відповідність документів вимогам закону на момент їх подання.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 802/864/16-а
  • Суд встановив, що позивач не надав належних доказів звернення із письмовою заявою про обмін посвідки та не довів факт існування рішення про її скасування. Вимоги позивача ґрунтувалися виключно на припущеннях, а матеріали справи не містили підтверджень протиправної бездіяльності відповідача.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 820/10168/15

Свіжі рішення

останні 5 рішень за статтею

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаВосьмий апеляційний адміністративний суд

Восьмий апеляційний адміністративний суд розглянув апеляційні скарги Державної міграційної служби України та ГУ ДМС України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі № 260/10151/25 за позовом ОСОБА_1. Судом встановлено, що позивачка є громадянкою російської федерації, яка у грудні 2018 року уклала шлюб з громадянином України та легально проживала на території України на підставі посвідок на тимчасове проживання, а згодом…

Мотивація суду: Державна міграційна служба України прийняла рішення про визнання недійсними дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання позивачки з порушенням встановленої законом процедури, зокрема…

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаТретій апеляційний адміністративний суд

Справа стосується оскарження дій Державної міграційної служби України щодо визнання недійсною посвідки на постійне проживання особи без громадянства. Позивач звернулася до ДМС для отримання посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, проте у відповідь отримала висновок про недійсність її посвідки на постійне проживання, виданої ще у 2008 році, через нібито відсутність належних документів при первинному оформленні. Суд першої інстанції задовольнив позов частково, скасувавши висновок…

Мотивація суду

Суд встановив, що підстави для визнання посвідки недійсною є вичерпними, а звернення особи за оформленням посвідчення для виїзду за кордон не є законною підставою для перегляду та скасування раніше…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
ст. 293 КАСст. 305 КАСст. 6 ЗУ «Про імміграцію»ст. 2 ЗУ «Про Службу безпеки України»

Громадянин Індії оскаржив рішення ГУ ДМС у Закарпатській області про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання. Суд першої інстанції задовольнив позов повністю. Служба безпеки України (СБУ), яка ініціювала скасування документів, подала апеляційну скаргу, не будучи стороною у справі. Апеляційний суд закрив провадження, оскільки рішення суду першої інстанції не стосувалося прав, свобод чи обов'язків СБУ, а повноваження щодо прийняття міграційних рішень належать виключно…

Редакції статті

17 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 4

  1. 16.01.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 2

  2. 15.11.2024

    Рішень за цією редакцією: 0

  3. 20.10.2023

    Рішень за цією редакцією: 1

  4. 18.07.2020

    Рішень за цією редакцією: 0

  5. 18.11.2012

    Рішень за цією редакцією: 2

Показати всі 6 редакцій

2001

  1. 07.06.2001

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ЗУ «Про імміграцію» · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.