Стаття 17 ЗУ про соціальні стандарти. Основні державні соціальні гарантії та порядок визначення їх розмірів
Чинна редакція закону від 26.06.2024текст статті не змінювався у відомих редакціяхактуально на 14.11.20268 редакцій закону з цією статтею, остання 26.06.2024
Коротко. Норма про перелік базових соцвиплат і зарплат та заборону платити менше встановленого прожиткового мінімуму.
Текст статті
Основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
До числа основних державних соціальних гарантій включаються:
мінімальний розмір заробітної плати;
мінімальний розмір пенсії за віком;
неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.
Показати всі 3 частиниЗгорнути
Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Простою мовою
Стаття визначає, які виплати належать до основних соціальних гарантій: мінімальна зарплата, пенсія за віком, неоподатковуваний мінімум та державні допомоги. Якщо такі гарантії є головним джерелом існування людини, закон забороняє встановлювати їхні розміри нижче від прожиткового мінімуму.
Швидкі відповіді
Відповідно до ч. 2 до них входять мінімальний розмір заробітної плати, мінімальний розмір пенсії за віком, неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а також розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.
Ні, відповідно до ч. 3 основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частина 1 визначає, що основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Практика
Огляд: числа за статтею
- 7Рішень у базі, 2023–2026серед рішень, які система розібрала
- 3Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 3 по суті
- 4Постанов Верховного Суду2023–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 14.11.2026
Рішень за роками
2023–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала
- рішення за рік
- рік, за який у базі переважно касаційні постанови
Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 3 — менше за 30.
- За останній рік статтю застосовано у 3 рішеннях.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд зазначив, що пільги, встановлені законами України, є державними гарантіями, тому їх компенсація має здійснюватися з державного бюджету, а не з місцевого. Оскільки Болградська міська рада не є належним відповідачем за зобов'язаннями держави, позовні вимоги до неї є безпідставними.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 916/429/23Верховний Суд зазначив, що пільги, встановлені законами України, мають компенсуватися з державного бюджету, оскільки держава є замовником цих послуг. Оскільки суди не встановили наявності рішень про надання додаткових гарантій за рахунок місцевого бюджету або отримання відповідних субвенцій, покладення обов'язку на міську раду є помилковим.
Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 916/2523/22
Маєте справу за ст. 17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑
Свіжі рішення
останні 5 рішень за статтею
Акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості за надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян за період з 01 січня 2024 року по 30 листопада 2025 року в сумі 10 253,95 грн. У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, наголошуючи на наданні послуг та направленні помісячних розрахунків…
Мотивація суду: Суд дійшов висновку про відмову у позові, оскільки позов пред'явлено до неналежного відповідача — Управління соціального захисту населення, тоді як зобов'язання з компенсації витрат за надання послуг…
Акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про стягнення 120142,14 грн заборгованості за надані пільгові послуги зв'язку населенню Миргородської міської територіальної громади у період з липня по грудень 2023 року. Раніше позивач намагався стягнути ці кошти з Управління соціального захисту населення Миргородської міської ради, проте суди відмовили, визнавши орган місцевого самоврядування неналежним відповідачем. Суд…
Мотивація суду
Суд встановив, що держава є боржником за зобов'язаннями з компенсації пільг, а оскільки головного розпорядника коштів не визначено, відповідальність несе Кабінет Міністрів України як орган…
Акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося до суду з позовом до Кабінету Міністрів України про стягнення 234 026,92 грн заборгованості за надані послуги зв'язку пільговим категоріям населення Лубенської МТГ у період з 01.01.2023 по 31.12.2023. Раніше позивач намагався стягнути ці кошти з місцевого органу соцзахисту, проте апеляційний суд відмовив, вказавши, що належним боржником є держава. У даній справі відповідач заперечував проти позову, посилаючись на відсутність обов'язку…
Мотивація суду
Суд встановив, що держава є боржником у правовідносинах щодо компенсації пільг, а Кабінет Міністрів України виступає належним відповідачем, оскільки держава здійснює свої обов'язки через органи…
Акціонерне товариство 'Укртелеком' звернулося до суду з позовом до Болградської міської ради про стягнення 37 591,28 грн заборгованості за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян у період з січня по серпень 2022 року. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, вважаючи, що орган місцевого самоврядування зобов'язаний компенсувати ці витрати. Проте Верховний Суд скасував ці рішення та ухвалив нове — про відмову в позові. Суд касаційної інстанції наголосив…
Мотивація суду
Верховний Суд зазначив, що пільги, встановлені законами України, є державними гарантіями, тому їх компенсація має здійснюватися з державного бюджету, а не з місцевого. Оскільки Болградська міська…
Справа стосувалася стягнення з Болградської міської ради 30 441,13 грн витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, вважаючи, що після бюджетної реформи 2021 року органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за такі видатки. Проте Верховний Суд скасував ці рішення та ухвалив нове про відмову в позові. Суд касаційної інстанції наголосив, що пільги, встановлені законами України, є державними…
Мотивація суду
Верховний Суд зазначив, що пільги, встановлені законами України, мають компенсуватися з державного бюджету, оскільки держава є замовником цих послуг. Оскільки суди не встановили наявності рішень…
Суди, що застосовують статтю
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала; частка — серед усіх рішень за статтею.
Редакції статті
8 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 0
- 26.06.2024Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 3
- 05.10.2000
Рішень за цією редакцією: 4
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Поруч
Сусідні статті
ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 14Державні соціальні нормативи надання послуг у сфері фізичної культури і спорту0 рішень
- Ст. 15Державні соціальні нормативи у сфері побутового обслуговування, торгівлі та громадського харчування0 рішень
- Ст. 16Гарантії забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів3 рішення
- Ст. 17Основні державні соціальні гарантії та порядок визначення їх розмірів
- Ст. 18Інші державні соціальні гарантії2 482 рішення
- Ст. 19Порядок визначення та застосування державних соціальних гарантій в реалізації державної соціально-економічної політики1 971 рішення
- Ст. 20Основні засади фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій17 рішень
Поруч у цьому законі
норми того самого акта, які суди застосовують разом із цією
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.