Стаття 9 ЗУ «Про акціонерні товариства». Визначення ринкової вартості майна
Чинна редакція закону від 01.01.2026текст статті не змінювався у відомих редакціяхактуально на 29.09.20269 редакцій закону з цією статтею, остання 01.01.2026
Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 01.01.2026
Текст статті
Ринкова вартість майна (включно з цінними паперами) та цінних паперів, емісію яких здійснено акціонерним товариством, визначається відповідно до вимог цього Закону та затверджується наглядовою радою або радою директорів такого товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами). Ринкова вартість майна (крім цінних паперів та інших фінансових інструментів) у разі здійснення його оцінки відповідно до вимог цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на основі результатів незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Ринкова вартість емісійних цінних паперів, у тому числі акцій товариства, та інших фінансових інструментів визначається як: 1) середній курс за результатами торгів таких цінних паперів або інших фінансових інструментів на відповідному організованому ринку, розрахований оператором такого організованого ринку капіталу за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів. Ринкова вартість цінних паперів або інших фінансових інструментів, допущених до торгів на двох і більше організованих ринках капіталу, визначається в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; 2) вартість цінних паперів та інших фінансових інструментів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, за умови відсутності середнього курсу за результатами торгів, визначеного відповідно до пункту 1 цієї частини. Вимоги пункту 1 цієї частини не застосовуються, якщо ситуація на організованому ринку капіталу, на якому відповідні фінансові інструменти допущені до торгів, відповідає критеріям, визначеним Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зокрема у разі встановлення факту маніпулювання, що має вплив на ціну відповідного фінансового інструменту.
Показати всі 8 частинЗгорнути
Рішення про залучення суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання приймається наглядовою радою акціонерного товариства або радою директорів (у процесі створення товариства - зборами засновників, а в разі створення акціонерного товариства однією особою - засновником).
Вимоги цієї статті також застосовуються у разі визначення ринкової вартості акцій для цілей статей 93‑96 цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених зазначеними статтями.
Звіт суб’єкта оціночної діяльності, отриманий відповідно до цієї статті, підлягає обов’язковому рецензуванню відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Незалежна оцінка акцій товариства, що проводиться відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, має бути проведена на вимогу акціонера (акціонерів), який (які) є власником (власниками) 5 і більше відсотків простих акцій товариства (у випадку, передбаченому статтею 95 цього Закону, - більше 1 відсотка простих акцій товариства). У такому разі акціонер (акціонери) самостійно укладає (укладають) з суб’єктом оціночної діяльності договір про проведення незалежної оцінки акцій товариства відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Витрати, пов’язані з проведенням незалежної оцінки акцій товариства, покладаються на акціонера (акціонерів), на вимогу якого (яких) проводилася така оцінка. Загальні збори можуть ухвалити рішення про відшкодування акціонеру (акціонерам) витрат на проведення такої оцінки.
Акціонерне товариство протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів) про проведення незалежної оцінки акцій товариства разом з копіями документів, що підтверджують його (їх) право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги, та копією договору про проведення незалежної оцінки акцій товариства, укладеного з суб’єктом оціночної діяльності, відповідно до частини шостої цієї статті зобов’язане забезпечити суб’єкту оціночної діяльності можливість проведення такої оцінки. У зазначений строк головний виконавчий директор або виконавчий орган має надати акціонеру (акціонерам) відповідь з інформацією щодо дати початку оцінки. Незалежна оцінка акцій товариства на вимогу акціонера (акціонерів) відповідно до частини шостої цієї статті може проводитися не більше двох разів протягом одного календарного року.
У разі проведення незалежної оцінки акцій товариства за заявою акціонера (акціонерів) головний виконавчий директор або виконавчий орган товариства на вимогу такого акціонера (акціонерів) протягом п’яти робочих днів з дати отримання відповідного запиту суб’єкта оціночної діяльності зобов’язаний надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх необхідних для проведення оцінки документів або надати доступ до таких документів. Спори, пов’язані з оцінкою майна, вирішуються в судовому порядку.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Як застосовують суди
Огляд: числа за статтею
- 2Рішень у базі, 2025–2026серед рішень, які система розібрала
- 1Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 1 по суті
- 1Постанов Верховного Суду2025–2026 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 29.09.2026
Рішень за роками
2025–2026, серед 2 рішень цих років, які система розібрала
Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 1 — менше за 30.
- За останній рік статтю застосовано у 1 рішенні.
- Практику за статтею зібрано з 2025 по 2026 рік.
Свіжі рішення
останні 2 із 2
Приватне акціонерне товариство "Чернівецький завод "Індустрія" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Альмасен Інвест" про визнання недійсними десяти договорів купівлі-продажу нерухомого майна та витребування цього майна. Позивач стверджував, що генеральний директор уклав ці договори 19 вересня 2024 року без погодження наглядової ради, застосувавши схему "дроблення" майна, щоб приховати значний правочин. Загальна вартість майна за договорами склала 908 000 грн. Відповідач заперечував позов…
Мотивація суду: Суд встановив, що генеральний директор діяв з перевищенням повноважень, здійснивши "дроблення" єдиного майнового комплексу на окремі договори для уникнення процедури погодження значного правочину…
Дана ухвала Верховного Суду стосується процедурного питання прийняття касаційної скарги АТ «Хмельницькобленерго» у корпоративному спорі. Позивачі (фізичні особи-акціонери) звернулися до суду з вимогою визнати укладеними договори про обов'язковий викуп їхніх акцій товариством. Господарський суд Хмельницької області задовольнив позов, а апеляційний суд залишив це рішення без змін. Відповідач подав касаційну скаргу, посилаючись на пункти 1 та 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України. При аналізі скарги…
Мотивація суду: Касаційна скарга містить посилання на підстави оскарження, проте вони обґрунтовані лише частково: скаржник не вказав дати ухвалення деяких постанов ВС та не чітко визначив норми права…
Редакції статті
рішень за статтею всього — 2
9 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 0
- 01.01.2026Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 1 із 2
- 27.07.2022
Рішень за цією редакцією: 1 із 2
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Сусідні статті
ЗУ «Про акціонерні товариства» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 6Типи акціонерних товариств1 рішення
- Ст. 7Акціонерне товариство з одним акціонером5 рішень
- Ст. 8Порядок відчуження акцій акціонерного товариства9 рішень
- Ст. 9Визначення ринкової вартості майна2 рішення
- Ст. 10Заснування акціонерного товариства0 рішень
- Ст. 11Установчі збори акціонерного товариства0 рішень
- Ст. 12Оплата акцій засновниками акціонерного товариства0 рішень
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.