Стаття 14 ЗУ «Про оборону України». Діяльність Ради міністрів Автономної Республіки Крим…
Діяльність Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій у сфері оборони
Чинна редакція закону від 12.04.2026текст статті — з 20.06.2024актуально на 29.09.202651 редакція закону з цією статтею, остання 12.04.2026
Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 12.04.2026
Текст статті
Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, забезпечуючи на відповідній території виконання підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, посадовими особами і громадянами Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади з питань оборони: організовують і виконують завдання територіальної оборони; вирішують питання організації цивільного захисту, виконання органами управління у справах цивільного захисту покладених на них завдань; організовують надання підприємствами, установами та організаціями комунально-побутових послуг і ресурсів, виробництво та постачання продукції, електро- і теплоенергії Збройним Силам України та іншим військовим формуванням на договірних засадах; надають у визначеному законодавством порядку частинам, підприємствам, установам та організаціям і навчальним закладам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням службові приміщення і житлову площу як у мирний, так і у воєнний час; організовують військовий облік і підготовку громадян України до військової служби, забезпечують їх направлення для проходження базової військової служби та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори; виконують передбачені законодавством заходи щодо мобілізаційної підготовки та проведення мобілізації на відповідній території, у тому числі здійснення контролю за станом мобілізаційної готовності підприємств, установ та організацій, що є об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах і перебувають в управлінні районних і обласних рад або належать до майна Автономної Республіки Крим чи підприємств, установ та організацій усіх форм власності, які в установленому порядку залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень); реалізують право на соціально-економічний та соціально-правовий захист військовослужбовців та осіб, звільнених у запас або у відставку, членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки; здійснюють інші повноваження в галузі оборонної роботи, передбачені законодавством.
В особливий період для керівництва виконанням на відповідній території заходів щодо оборони України рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій, державних адміністрацій міст Києва та Севастополя утворюються ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Положення про ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Як застосовують суди
Огляд: числа за статтею
- 1Рішень у базі, 2024–2024серед рішень, які система розібрала
- 1Усіх рішень 2024 року, з процесуальнимиіз 1 за статтею
- 1Постанов Верховного Суду2024–2024 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 29.09.2026
Рішень за роками
2024–2024, серед 1 рішень цих років, які система розібрала
Позиція Верховного Суду
Суд встановив, що землі оборони не можуть перебувати у приватній власності, проте позовні вимоги про визнання недійсним державного акта не підлягають задоволенню через неналежний склад відповідачів (не залучено орган, що видав акт). Водночас витребування земельної ділянки у правонаступника є правомірним, оскільки право власності на землі оборони не може виникнути у приватних осіб.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 369/9992/16-ц
Свіжі рішення
останні 1 із 1
Справа стосується повернення земельної ділянки площею 0,9489 га, що належить до земель оборони, з незаконного володіння фізичної особи. У 2009 році Києво-Святошинська РДА незаконно передала частину земель військового містечка у приватну власність ОСОБА_2. Після смерті останнього право власності перейшло до його сина ОСОБА_1. Верховний Суд підтримав позицію апеляційного суду, який витребував земельну ділянку на користь держави, оскільки землі оборони мають особливий правовий статус і не можуть…
Мотивація суду: Суд встановив, що землі оборони не можуть перебувати у приватній власності, проте позовні вимоги про визнання недійсним державного акта не підлягають задоволенню через неналежний склад відповідачів…
Редакції статті
рішень за статтею всього — 1
51 редакція закону з цією статтею, змін тексту — 6
- 12.04.2026Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 0 із 1
- 20.06.2024
Рішень за цією редакцією: 1 із 1
- 23.04.2021
Рішень за цією редакцією: 0 із 1
- 04.11.2018
Рішень за цією редакцією: 0 із 1
- 13.10.2012
Рішень за цією редакцією: 0 із 1
Показати всі 8 редакційЗгорнути
2009
- 16.04.2009
Рішень за цією редакцією: 0 із 1
2000
- 17.11.2000
Рішень за цією редакцією: 0 із 1
1991
- 06.12.1991
Рішень за цією редакцією: 0 із 1
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Сусідні статті
ЗУ «Про оборону України» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 11Основні функції Генерального штабу Збройних Сил України0 рішень
- Ст. 12Завдання інших військових формувань…2 рішення
- Ст. 13Діяльність центральних та інших органів виконавчої влади у сфері оборони0 рішень
- Ст. 14Діяльність Ради міністрів Автономної Республіки Крим…1 рішення
- Ст. 15Діяльність органів місцевого самоврядування у сфері оборони6 рішень
- Ст. 16Завдання підприємств…2 рішення
- Ст. 17Права та обов'язки громадян України у сфері оборони37 рішень
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.