Перейти до вмісту

Стаття 308 МК. Способи забезпечення сплати митних платежів

Чинна редакція кодексу від 17.09.2026текст статті — з 19.04.2025актуально на 29.09.2026104 редакції кодексу з цією статтею, остання 17.09.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 17.09.2026

Текст статті

ч. 1

Способами забезпечення сплати митних платежів є: 1) грошова застава; 2) індивідуальна гарантія; 3) забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "використання загальної гарантії"; 4) забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 50 відсотків"; 5) забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "використання загальної гарантії із зменшенням розміру забезпечення референтної суми до 30 відсотків"; 6) забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "використання звільнення від гарантії".

ч. 2

Спосіб забезпечення сплати митних платежів обирається особою, на яку покладається обов’язок із сплати митних платежів.

Показати всі 10 частин
ч. 3

Митні органи відмовляють у застосуванні обраного способу забезпечення сплати митних платежів, якщо такий спосіб не призначений для застосування при поміщенні товарів у відповідний митний режим. Cтаття 309. Грошова застава 1. Грошовою заставою є кошти, внесені/переказані на рахунки, відкриті митним органам, для забезпечення сплати митних платежів. 2. Внесення/переказ коштів як грошової застави здійснюється у національній валюті України.

Внесення/переказ коштів як грошової застави в іноземній валюті може здійснюватися нерезидентом для переміщення товарів територією України транзитом за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3‑1 цього Кодексу, на день внесення/переказу грошової застави.

ч. 4

Прийняття митним органом коштів як грошової застави в готівковій формі здійснюється із заповненням уніфікованої митної квитанції.

ч. 5

Відсотки на суму коштів, внесених/переказаних як грошова застава, не нараховуються.

ч. 6

Кошти, внесені/переказані як грошова застава, підлягають вивільненню відповідно до статті 315‑4 цього Кодексу.

ч. 7

Кошти, внесені/переказані як грошова застава, після їх вивільнення за заявою особи, яка їх внесла/переказала, в порядку, визначеному законодавством, можуть бути: 1) повторно використані як грошова застава; 2) використані для сплати митних платежів за іншим зобов’язанням особи перед митними органами; 3) повернені особі, яка їх внесла/переказала.

ч. 8

Повернення коштів, внесених/переказаних як грошова застава, після їх вивільнення здійснюється шляхом переказу цих коштів на рахунок, визначений у заяві, у строк, що не перевищує три робочі дні з дня реєстрації відповідної заяви.

ч. 9

Кошти, внесені/переказані як грошова застава, що перебувають на рахунку митного органу без розпорядження про їх використання протягом 1095 днів з дня їх внесення/переказу, протягом 30 днів підлягають перерахуванню до державного бюджету.

ч. 10

У разі невиконання обов’язку, забезпеченого грошовою заставою, сума грошових коштів, внесених/переказаних як грошова застава, перераховується до державного бюджету в рахунок сплати суми митних платежів наступного робочого дня після завершення строку сплати митних платежів відповідно до частини третьої статті 317‑1 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною одинадцятою статті 55 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною одинадцятою статті 55 цього Кодексу, грошові кошти, внесені/переказані як грошова застава, перераховуються до державного бюджету наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною сьомою статті 55 цього Кодексу.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 1Рішень у базі, 2025–2025серед рішень, які система розібрала
  • 1Усіх рішень 2025 року, з процесуальнимиіз 1 за статтею
  • 1Постанов Верховного Суду2025–2025 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2025–2025, серед 1 рішень цих років, які система розібрала

2025: 1
20252025

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що позивач надав повний пакет документів, які підтверджують ціну договору та складові митної вартості без розбіжностей. Митний орган не довів наявності підстав для застосування найбільшої величини вартості товарів для фінансової гарантії, оскільки не прийняв рішення про коригування митної вартості та не надав доказів недостовірності заявлених відомостей. Застосування найбільшої величини вартості вимагається лише у разі обґрунтованого сумніву митниці, який не був підтверджений…

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 320/6263/19

Свіжі рішення

останні 1 із 1

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
ст. 53 МКст. 54 МКст. 260 МКст. 308 МК

ТОВ «Віта-Текс» звернулося до суду з позовом проти Київської митниці про скасування картки відмови у митному оформленні тканини з Пакистану. Спір виник навколо тимчасової митної декларації, поданої через необхідність проведення лабораторних досліджень зразків товару. Позивач визначив митну вартість за ціною контракту ($86 989,35), проте митниця відмовила у випуску товару, наполягаючи на тому, що фінансова гарантія має розраховуватися виходячи з найбільшої вартості подібних товарів у базі даних…

Мотивація суду: Суд встановив, що позивач надав повний пакет документів, які підтверджують ціну договору та складові митної вартості без розбіжностей. Митний орган не довів наявності підстав для застосування…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 1

104 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 4

  1. 17.09.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

  2. 19.04.2025

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

  3. 01.10.2022

    Рішень за цією редакцією: 1 із 1

  4. 13.02.2020

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

  5. 11.08.2013

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

Показати всі 6 редакцій

2012

  1. 13.03.2012

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

МК · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.