Перейти до вмісту

Стаття 583 КПК. Тимчасовий арешт

Чинна редакція кодексу від 21.07.2026текст статті — з 05.02.2023актуально на 29.09.2026133 редакції кодексу з цією статтею, остання 21.07.2026

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 21.07.2026

Текст статті

ч. 1

До затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до сорока діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.

ч. 2

У разі якщо максимальний строк тимчасового арешту, передбачений частиною першою цієї статті, закінчився, а запит про видачу цієї особи не надійшов, особа підлягає негайному звільненню з-під арешту.

Показати всі 11 частин
ч. 3

Прокурор звертається до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, із клопотанням про застосування тимчасового арешту.

ч. 4

До клопотання додаються: 1) протокол затримання особи з відміткою про роз’яснення особі її права надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також права на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на її видачу (екстрадицію); 2) документи, що містять дані про вчинення особою злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного заходу компетентним органом іноземної держави; 3) документи, що підтверджують особу затриманого; 4) письмова заява затриманої особи про згоду на її видачу (екстрадицію), в якій особа може зазначити про відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності (в разі наявності такої письмової заяви).

ч. 5

Клопотання має бути розглянуто слідчим суддею у найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту затримання особи.

ч. 6

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановлює особу затриманого, пропонує особі зробити заяву, роз’яснює особі її право надати згоду на видачу (екстрадицію) для застосування процедури видачі (екстрадиції) у спрощеному порядку, а також право на відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності у разі надання згоди на її видачу (екстрадицію), з’ясовує бажання особи скористатися цими правами, перевіряє добровільність надання особою згоди на її видачу (екстрадицію), відмови від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності, усвідомлення особою правових наслідків такої згоди (відмови), перевіряє наявність документів, передбачених пунктом 2 частини четвертої цієї статті, вислуховує думку прокурора та інших учасників. У разі якщо затримана особа надала згоду на її видачу (екстрадицію) або надала згоду на її видачу (екстрадицію) і відмовилася від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності, суд вирішує питання про затвердження згоди особи на видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту або про відмову у затвердженні згоди особи на її видачу (екстрадицію) і застосування тимчасового арешту. За результатами розгляду слідчий суддя постановляє ухвалу про: 1) застосування тимчасового арешту; 2) відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання немає підстав; 3) затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту; 4) затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту; 5) застосування тимчасового арешту та відмову у затвердженні згоди особи на її видачу (екстрадицію). Копія ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду питання щодо затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), невідкладно направляється уповноваженому (центральному) органу України через відповідну обласну прокуратуру разом із копією письмової заяви особи про згоду на її видачу (екстрадицію).

ч. 7

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, до якої застосовано тимчасовий арешт, її захисником чи законним представником, прокурором, крім ухвал слідчого судді про затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту, про затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту, які оскарженню не підлягають.

ч. 8

Особа, до якої застосовано тимчасовий арешт, має право до надходження запиту про її видачу (екстрадицію) подати на розгляд слідчого судді суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, письмову заяву про згоду на її видачу (екстрадицію), в якій може зазначити про відмову від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності. Така заява підлягає невідкладному розгляду слідчим суддею у порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, за участю прокурора, особи, яка подала заяву, її захисника та за потреби перекладача.

ч. 9

Звільнення особи з-під тимчасового арешту у зв’язку з несвоєчасним надходженням до центрального органу України запиту про видачу не перешкоджає застосуванню до неї екстрадиційного арешту в разі отримання в подальшому такого запиту.

ч. 10

У разі надходження запиту про видачу особи (екстрадицію) до закінчення строку тимчасового арешту ухвала слідчого судді про застосування тимчасового арешту втрачає юридичну силу з моменту винесення слідчим суддею ухвали про застосування екстрадиційного арешту щодо цієї особи.

ч. 11

У разі наявності на утриманні особи, стосовно якої слідчим суддею розглядається клопотання про застосування тимчасового арешту, дитини, яка залишається без батьківського піклування, слідчий суддя зобов’язує прокурора негайно повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, про що зазначається в ухвалі про застосування тимчасового арешту.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 1Рішень у базі, 2024–2024серед рішень, які система розібрала
  • 1Усіх рішень 2024 року, з процесуальнимиіз 1 за статтею
  • 1Постанов Верховного Суду2024–2024 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2024–2024, серед 1 рішень цих років, які система розібрала

2024: 1
20242024

Свіжі рішення

останні 1 із 1

Процесуальні рішенняКасаційнаКасаційний кримінальний суд Верховного Суду
ст. 399 КПКст. 428 КПКст. 583 КПКст. 584 КПК

Захисник ОСОБА_4 оскаржив ухвалу апеляційного суду, яким було відмовлено у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про продовження запобіжного заходу (особисте зобов'язання) щодо ОСОБА_5 у межах екстрадиційної процедури. Верховний Суд встановив, що глава 44 КПК України містить вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню під час екстрадиції. Ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до цього…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 1

133 редакції кодексу з цією статтею, змін тексту — 3

  1. 21.07.2026Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

  2. 05.02.2023

    Рішень за цією редакцією: 1 із 1

  3. 11.09.2020

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

  4. 04.11.2018

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

  5. 13.04.2012

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

КПК · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.