Перейти до вмісту

Стаття 27 ЗУ «Про зайнятість населення». Сприяння самозайнятості населення, організації підприємницької діяльності та створенню нових робочих місць

Чинна редакція закону від 12.09.2025

Коротко. Стаття для безробітних, які відкривають власну справу, і роботодавців, які створюють нові робочі місця.

Текст статті

ч. 1

Для стимулювання самозайнятості населення, підприємницької ініціативи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забезпечує надання безоплатних індивідуальних і групових консультацій з питань організації та провадження підприємницької діяльності із залученням на громадських засадах працівників органів державної влади у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, через свої територіальні органи сприяє безробітним у реалізації права на організацію підприємницької діяльності шляхом:

надання одноразової фінансової допомоги для організації підприємницької діяльності;

супроводження та консультування протягом двох років з дня державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця осіб, які отримали одноразову фінансову допомогу для організації підприємницької діяльності.

Порядок надання одноразової фінансової допомоги для організації підприємницької діяльності та її повернення, а також граничний розмір такої допомоги затверджуються Кабінетом Міністрів України.

ч. 2

Роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і упродовж цього періоду щомісяця здійснював їм виплату заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу щомісяця за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі зменшення штатної чисельності працівників та/або фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

Показати всі 3 частини
ч. 3

Суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують зареєстрованих безробітних строком не менше ніж на два роки за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на нові робочі місця, компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців.

Компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених на такі цілі у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних), у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до абзацу першого цієї частини, до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 36 або пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, сума виплачених коштів повертається у повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела фінансування компенсації, крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості.

ч. 4 · виключено
Закон № 2622-IX від 21.09.2022Дослівно з джерела

Частину четверту статті 27 виключено на підставі Закону № 2622-IX від 21.09.2022

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Безробітні можуть отримати безоплатні консультації та одноразову фінансову допомогу для започаткування власної справи. Роботодавцям, які створюють нові робочі місця або працевлаштовують зареєстрованих безробітних на тривалий строк, держава компенсує витрати на сплату єдиного внеску.

Строки

за редакцією від 12.09.2025

  • супроводження та консультування протягом двох років з дня державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця осіб, які отримали одноразову фінансову допомогу для організації підприємницької діяльності.
  • Роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і упродовж цього періоду щомісяця здійснював їм виплату заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати…

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 2Рішень у базі, 2025–2026серед рішень, які система розібрала
  • 1Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз них 1 по суті

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2025–2026, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2025: 12026: 1
20252026

Часток за цією статтею ще не наводимо: рішень, розглянутих по суті, 1 — менше за 30.

  • За останній рік статтю застосовано у 2 рішеннях.

Маєте справу за ст. 27 ЗУ «Про зайнятість населення»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 2 рішення за статтею

Позов задоволеноПерша інстанціяГосподарський суд Одеської області

Харківський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «Компанія ТЕТА» про стягнення 5626,06 грн компенсації фактичних витрат на сплату єдиного внеску. Судом встановлено, що у 2020 році відповідач отримав компенсацію за працевлаштування безробітного на нове робоче місце строком на два роки. Проте, 01.09.2020 працівник був звільнений за ініціативою роботодавця (п. 7 ст. 40 КЗпП України) до закінчення дворічного строку. Відповідно до п. 7…

Мотивація суду: Суд встановив, що відповідач звільнив працівника, за якого отримував компенсацію, до закінчення дворічного строку за ініціативою роботодавця та не працевлаштував іншу особу на це місце…

Позов задоволеноПерша інстанціяГосподарський суд Харківської області

Харківський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ФОП Верховського А.О. про стягнення 5050,43 грн компенсації фактичних витрат на сплату єдиного внеску. У 2020 році відповідач отримав компенсацію за працевлаштування безробітного на нове робоче місце. Однак у лютому 2021 року працівник був звільнений за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП), що сталося до закінчення обов'язкового дворічного строку працевлаштування. Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Порядку…

Мотивація суду

Суд встановив, що відповідач звільнив працівника за угодою сторін до закінчення дворічного строку працевлаштування та не виконав обов'язок щодо працевлаштування іншого безробітного…

Редакції статті

52 редакції закону з цією статтею, змін тексту — 8

  1. 12.09.2025Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 2

  2. 29.04.2023

    Рішень за цією редакцією: 0

  3. 27.10.2022

    Рішень за цією редакцією: 0

Показати всі 10 редакцій

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Сусідні статті

ЗУ «Про зайнятість населення» · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.