Перейти до вмісту

Стаття 26 ЗУ «Про зайнятість населення». Стимулювання працевлаштування громадян…

Стимулювання працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню

Чинна редакція закону від 12.09.2025текст статті — з 29.01.2023актуально на 29.09.202652 редакції закону з цією статтею, остання 12.09.2025

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 12.09.2025

Текст статті

ч. 1

Роботодавцю, який працевлаштовує громадян, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 5, 7, 10 та 11 частини першої статті 14 цього Закону, та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад один місяць, за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, строком не менше ніж на два роки компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців.

ч. 2

Роботодавцю, який за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, працевлаштовує строком не менше ніж на один рік осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше п’яти років, осіб, зазначених у пунктах 6 і 8 частини першої статті 14 цього Закону, та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад один місяць, компенсуються 50 відсотків фактичних витрат на оплату праці, але не більше розміру мінімальної заробітної плати. Загальна тривалість виплати компенсації становить шість місяців.

Показати всі 4 частини
ч. 3

Компенсації, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, виплачуються за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних), у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.

ч. 4

У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини першої або другої цієї статті, до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 36 або пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела фінансування компенсації, крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості. У разі якщо на місце звільненого працівника працевлаштовано зареєстрованого безробітного з числа осіб, зазначених у частині першій або другій цієї статті, виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості з урахуванням положень частини третьої цієї статті.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 1Рішень у базі, 2020–2020серед рішень, які система розібрала
  • 1Усіх рішень 2020 року, з процесуальнимиіз 1 за статтею
  • 1Постанов Верховного Суду2020–2020 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2020–2020, серед 1 рішень цих років, які система розібрала

2020: 1
20202020

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд зазначив, що п.4 ч.1 ст.14 Закону № 5067 передбачає дві умови: закінчення навчання та перше працевлаштування в житті. Оскільки працівник працював за фахом до та під час навчання, він не вважається таким, що працевлаштовується вперше, тому роботодавець не має права на компенсацію ЄСВ.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 260/423/19

Свіжі рішення

останні 1 із 1

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
ст. 14 ЗУ «Про зайнятість населення»ст. 26 ЗУ «Про зайнятість населення»ст. 351 КАС

Фізична особа-підприємець звернулася до суду з позовом до центру зайнятості, вимагаючи визнати протиправною відмову у виплаті компенсації ЄСВ за працевлаштованого випускника ВНЗ. Позивач вважав, що працевлаштування після отримання диплома є першим, що дає право на компенсацію згідно зі ст. 14 Закону 'Про зайнятість населення'. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, погодившись із позицією позивача. Проте Верховний Суд скасував ці рішення. Суд касаційної інстанції роз'яснив…

Мотивація суду: Верховний Суд зазначив, що п.4 ч.1 ст.14 Закону № 5067 передбачає дві умови: закінчення навчання та перше працевлаштування в житті. Оскільки працівник працював за фахом до та під час навчання, він…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 1

52 редакції закону з цією статтею, змін тексту — 4

  1. 12.09.2025Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

  2. 29.01.2023

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

  3. 20.06.2021

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

  4. 20.01.2018

    Рішень за цією редакцією: 1 із 1

  5. 01.01.2015

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

Показати всі 6 редакцій

2012

  1. 05.07.2012

    Рішень за цією редакцією: 0 із 1

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про зайнятість населення» · рішень, які система розібрала за кожною

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.