Перейти до вмісту

Стаття 23 Закону України «Про власність». Об'єкти права власності колективного підприємства

Не діє з 20.06.2007Акт втратив чинність

Коротко. Правило для працівників колективних підприємств про їхні вклади в майно компанії та виплати при звільненні.

Текст статті

ч. 1

У власності колективного підприємства є вироблена продукція, одержані доходи, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.

ч. 2

У майні колективного підприємства визначаються вклади його працівників. Розмір вкладу працівника у майні колективного підприємства визначається залежно від його трудової участі в діяльності державного або орендного підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення.

Показати всі 4 частини
ч. 3

На вклад працівника колективного підприємства нараховуються і виплачуються проценти в розмірі, що визначається трудовим колективом виходячи з результатів господарської діяльності підприємства.

ч. 4

Працівникові, який припинив трудові відносини з підприємством, а також спадкоємцям померлого працівника виплачується вартість вкладу.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Простою мовою

Стаття закріплює, що продукція, доходи та набуте майно належать колективному підприємству, а в його майні визначаються частки працівників залежно від трудової участі. На ці вклади нараховуються проценти, а в разі звільнення чи смерті працівника вартість вкладу виплачується йому або його спадкоємцям.

Швидкі відповіді

Відповіді складено з тексту статті — кожна має джерело.

Практика

Огляд: числа за статтею

  • 4Рішень у базі, 2018–2023серед рішень, які система розібрала
  • 1Усіх рішень 2023 року, з процесуальнимисеред рішень за статтею
  • 4Постанов Верховного Суду2018–2023 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 14.11.2026

Рішень за роками

2018–2023, серед усіх рішень за статтею, які система розібрала

2018: 2 · переважно касаційні постанови2022: 1 · переважно касаційні постанови2023: 1 · переважно касаційні постанови
20182023
  • рішення за рік
  • рік, за який у базі переважно касаційні постанови

Позиція Верховного Суду

  • Суд встановив, що спірне майно перебуває у володінні ТОВ «ВКП «Швея», яке не було залучене до справи як відповідач. Оскільки позивачі не залучили належного відповідача, а члени товариства покупців не набувають права власності на майно безпосередньо, позовні вимоги є необґрунтованими.

    Касаційний цивільний суд Верховного Суду · справа № 550/1214/17
  • Суди попередніх інстанцій не встановили, чи виплачувався вклад при звільненні, та помилково кваліфікували корпоративні права як особисті немайнові, до яких не застосовується позовна давність. Верховний Суд вказав на необхідність перевірки обставин порушення прав позивача та правильного застосування строків позовної давності, тому скасував рішення та направив справу на новий розгляд.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 907/812/16
  • Верховний Суд встановив, що апеляційний суд помилково визнав права заявників (колишніх працівників) порушеними, оскільки вони припинили трудові відносини з підприємством і втратили статус суб'єктів колективної власності. Рішення суду першої інстанції про визнання права власності за позивачем було законним, оскільки сторони виконали умови договору оренди з правом викупу.

    Касаційний господарський суд Верховного Суду · справа № 902/220/14

Маєте справу за ст. 23 ЗУ «Про власність»? Система зіставить ваші обставини з практикою за статтею. Перевірити шанси на courthelp ↑

Свіжі рішення

останні 4 рішення за статтею

Процесуальні рішенняКасаційнаКасаційний цивільний суд Верховного Суду

Група громадян (позивачі) звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна від 30 червня 1993 року в частині продажу гуртожитку та скасування свідоцтва про право власності. Позивачі обґрунтовували вимоги тим, що вони проживали у гуртожитку на підставі ордерів і мали право на приватизацію житлових приміщень, проте об'єкт був незаконно включений до статутного капіталу підприємства при приватизації. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили…

Мотивація суду: Суд встановив, що на момент приватизації спірний гуртожиток не належав до державного житлового фонду, що підлягав приватизації громадянами, а був частиною майнового комплексу підприємства…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний цивільний суд Верховного Суду

Позивачі (колишні члени трудового колективу) звернулися з позовом про визнання права спільної часткової власності на нежитлове приміщення, яке було приватизоване у 1994 році шляхом викупу товариством покупців. Суд першої інстанції відмовив у позові, вказавши на неналежний склад відповідачів, оскільки майно фактично перебуває у власності та користуванні ТОВ «ВКП «Швея», яке не було залучене до справи. Апеляційний суд скасував це рішення, але з інших підстав…

Мотивація суду

Суд встановив, що спірне майно перебуває у володінні ТОВ «ВКП «Швея», яке не було залучене до справи як відповідач. Оскільки позивачі не залучили належного відповідача, а члени товариства покупців…

Провадження закритоКасаційнаКасаційний господарський суд Верховного Суду

Справа стосується спору про визнання недійсними рішень загальних зборів КП 'Агрошляхбуд' від 1998 року та відповідних положень Статуту від 2010 року в частині визначення частки ОСОБА_4. Позивач стверджував, що відповідач був незаконно включений до складу учасників після звільнення, що зменшило частки інших членів. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, вважаючи, що звільнення припинило членство, а корпоративні права є немайновими, тому позовна давність не застосовується…

Мотивація суду

Суди попередніх інстанцій не встановили, чи виплачувався вклад при звільненні, та помилково кваліфікували корпоративні права як особисті немайнові, до яких не застосовується позовна давність…

Редакції статті

16 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 0

  1. 20.06.2007Остання

    Рішень за цією редакцією: 4

  2. 07.02.1991

    Рішень за цією редакцією: 0

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Поруч

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.