Стаття 9 ЗУ «Про податок на додану вартість». Реєстрація осіб як платників податку на додану вартість
Не діє з 01.01.2011Акт втратив чинністьактуально на 29.09.202696 редакцій закону з цією статтею, остання 01.01.2011
Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 01.01.2011
Текст статті
Центральний податковий орган веде реєстр платників податку.
Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Показати всі 8 пунктівЗгорнути
Особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом. Фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання та ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з митним законодавством, сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України, без їх реєстрації як платники цього податку.
Якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою. Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.
З урахуванням положень пункту 9.5 цієї статті заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу: а) особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом; б) особами, які підлягають податковій реєстрації у зв'язку із здійсненням ними операцій, визначених у підпунктах 2.3.2‑2.3.4 пункту 2.3 та пункті 2.4 статті 2 цього Закону, не пізніше ніж за двадцять календарних днів до початку здійснення таких операцій; в) особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних. Форми заяви про реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію визначаються центральним податковим органом.
Копії свідоцтва про реєстрацію, засвідчені податковим органом, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах. Правила такого розміщення та відповідальність за порушення цих правил встановлюються центральним податковим органом.
Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8‑1 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання; д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними; е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "е" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні. У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у підпункті "в" цього пункту. Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах "а"-"б" цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "е" цього пункту. Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податку приймається у строки, визначені цією статтею для податкової реєстрації. Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво: якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку, - разом із наданням заяви про таке анулювання; якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку. При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання. Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Як застосовують суди
Огляд: числа за статтею
- 7Рішень у базі, 2018–2020серед рішень, які система розібрала
- 1Усіх рішень 2020 року, з процесуальнимиіз 7 за статтею
- 7Постанов Верховного Суду2018–2020 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 29.09.2026
Рішень за роками
2018–2020, серед 7 рішень цих років, які система розібрала
- Практику за статтею зібрано з 2018 по 2020 рік.
Позиція Верховного Суду
Суд встановив, що позивач перевищив граничний обсяг виручки (500 000 грн), встановлений для спрощеної системи оподаткування, тому був зобов'язаний перейти на загальну систему та сплачувати ПДВ. Кошти, отримані за договорами комісії, включаються до складу виручки, а доводи позивача про неможливість надання документів для експертизи визнані необґрунтованими.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 1570/1291/12Верховний Суд зазначив, що з моменту перевищення граничного обсягу виручки (500 тис. грн) на платника єдиного податку починають поширюватися норми Закону про ПДВ незалежно від строку переходу на загальну систему оподаткування. Оскільки позивач перевищив ліміт операцій у 300 тис. грн, він був зобов'язаний зареєструватися платником ПДВ та сплачувати податок, тому рішення апеляційного суду в частині скасування донарахувань було помилковим.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 820/2496/13-аСуд встановив, що позивач перевищив граничний обсяг виручки (500 тис. грн) у 2007 році, що зобов'язувало його перейти на загальну систему оподаткування та зареєструватися платником ПДВ. Водночас, у періодах перебування на спрощеній системі (2010 рік) нарахування податків та штрафів було визнано протиправним. Верховний Суд залишив рішення апеляційної інстанції без змін, оскільки воно ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 2а-1970/59/11
Свіжі рішення
останні 5 із 7
Верховний Суд розглянув касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 на рішення судів попередніх інстанцій, якими було відмовлено у скасуванні податкових повідомлень-рішень. Податковий орган під час перевірки встановив, що позивач у 2009 році перевищив граничний обсяг виручки (500 000 грн) для перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки до виручки включаються всі кошти, що надійшли на рахунок або в касу, незалежно від природи договорів комісії. Внаслідок цього позивач втратив право на спрощену…
Мотивація суду: Суд встановив, що позивач перевищив граничний обсяг виручки (500 000 грн), встановлений для спрощеної системи оподаткування, тому був зобов'язаний перейти на загальну систему та сплачувати ПДВ…
Справа стосувалася оскарження податкових повідомлень-рішень, якими ФОП було донараховано податок з доходів фізичних осіб та ПДВ через перевищення лімітів виручки для спрощеної системи оподаткування. Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позов, вважаючи, що обов'язок сплати ПДВ виникає лише після переходу на загальну систему оподаткування (з наступного кварталу). Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду в частині скасування донарахувань ПДВ, вказавши, що норми Закону…
Мотивація суду: Верховний Суд зазначив, що з моменту перевищення граничного обсягу виручки (500 тис. грн) на платника єдиного податку починають поширюватися норми Закону про ПДВ незалежно від строку переходу…
Справа стосується спору між ФОП ОСОБА_1 та податковим органом щодо скасування податкових повідомлень-рішень про донарахування ПДВ, податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій. Суди встановили, що у 2007 році позивач перевищив граничний обсяг виручки (500 тис. грн), встановлений Указом Президента № 727/98, що автоматично вимагало переходу на загальну систему оподаткування та реєстрації платником ПДВ згідно із Законом «Про податок на додану вартість». Апеляційний суд частково задовольнив…
Мотивація суду: Суд встановив, що позивач перевищив граничний обсяг виручки (500 тис. грн) у 2007 році, що зобов'язувало його перейти на загальну систему оподаткування та зареєструватися платником ПДВ. Водночас…
Верховний Суд розглянув касаційну скаргу ДПІ на рішення судів попередніх інстанцій, якими було частково задоволено позов ФОП ОСОБА_2 про скасування податкових повідомлень-рішень (ППР) від 30.12.2010. Спір виник через донарахування податковим органом ПДВ, податку з доходів фізичних осіб та податку з власників транспортних засобів за період 2008‑2010 років. Суди встановили, що позивач у 2008‑2009 роках перебував на спрощеній системі оподаткування. Хоча у 2009 році було зафіксовано перевищення…
Мотивація суду: Суди встановили, що податковий орган не довів правомірність розрахунків податкових зобов'язань та штрафних санкцій у визначеному обсязі. Зокрема, податкова помилково нарахувала податки за періоди…
Верховний Суд розглянув касаційну скаргу податкового органу на рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування податкових повідомлень-рішень. Спір виник через донарахування ФОП податку на додану вартість та штрафних санкцій за період, коли підприємець вже перебував на спрощеній системі оподаткування. Суди встановили, що позивач дійсно був зобов'язаний зареєструватися платником ПДВ з грудня 2008 року через перевищення обсягу виручки, проте цей обов'язок припинився з 1 квітня 2009 року…
Мотивація суду: Суд встановив, що позивач був зобов'язаний сплачувати ПДВ лише до моменту переходу на спрощену систему оподаткування (квітень 2009 року). Оскільки після цієї дати позивач став платником єдиного…
Редакції статті
рішень за статтею всього — 7
96 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 6
- 01.01.2011Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 7 із 7
- 01.07.2010
Рішень за цією редакцією: 0 із 7
- 01.01.2009
Рішень за цією редакцією: 0 із 7
- 31.03.2005
Рішень за цією редакцією: 0 із 7
- 09.07.2004
Рішень за цією редакцією: 0 із 7
Показати всі 8 редакційЗгорнути
2000
- 14.09.2000
Рішень за цією редакцією: 0 із 7
1999
- 21.08.1999
Рішень за цією редакцією: 0 із 7
1997
- 03.04.1997
Рішень за цією редакцією: 0 із 7
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Сусідні статті
ЗУ «Про податок на додану вартість» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 8Особливості оподаткування операції з поставок туристичних послуг1 рішення
- Ст. 8‑1Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства…8 рішень
- Ст. 8‑2Спеціальний режим оподаткування діяльності з виробами мистецтва…0 рішень
- Ст. 9Реєстрація осіб як платників податку на додану вартість7 рішень
- Ст. 10Особи, відповідальні за нарахування…1 рішення
- Ст. 11Прикінцеві положення8 рішень
З суду
рішень за нормою — 7 рішень
Практика за напрямом «Податкові спори»відкриється на courthelp.pro у новій вкладці
Застосовують
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала.
Судді, що застосовують
Рішень за нормою у кожного судді, які система розібрала.
Пов’язані норми інших законів
норми інших актів із тих самих рішень
- Ст. 343 КАСПопередній розгляд справиразом у 5 рішеннях
- Ст. 341 КАСМежі перегляду судом касаційної інстанціїразом у 4 рішеннях
- Ст. 350 КАСПідстави для залишення касаційної скарги без задоволення…разом у 4 рішеннях
- Ст. 349 КАСПовноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скаргиразом у 3 рішеннях
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.