Стаття 5 ЗУ «Про міліцію». Діяльність міліції та права громадян
Не діє з 07.11.2015Акт втратив чинністьактуально на 29.09.202669 редакцій закону з цією статтею, остання 07.11.2015
Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 07.11.2015
Текст статті
Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.
Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.
Показати всі 15 частинЗгорнути
Міліція не розголошує відомостей, що стосуються особистого життя людини, принижують її честь і гідність, якщо виконання обов'язків не вимагає іншого.
Міліція тимчасово, в межах чинного законодавства, обмежує права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з цього приводу.
Міліція: забезпечує затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам з моменту затримання або арешту (взяття під варту) право захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, у тому числі безоплатною правовою допомогою відповідно до закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги, реалізацію інших прав затриманих і заарештованих (взятих під варту) осіб; інформує в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги про кожний випадок затримання, арешту чи взяття під варту особи, крім випадків, коли така особа захищає себе особисто чи запросила захисника; негайно, але не пізніш як через дві години після затримання або арешту (взяття під варту) осіб повідомляє про їх місцеперебування родичам та у разі заявлення усної або письмової вимоги - захиснику, а також адміністрації за місцем роботи чи навчання; забезпечує харчування затриманих осіб три рази на добу за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України; у разі необхідності вживає заходів щодо негайного надання медичної та іншої допомоги затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам.
У разі заявлення затриманими або заарештованими (взятими під варту) особами усної або письмової вимоги про залучення захисника працівники міліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника.
Про заявлення вимоги про залучення захисника або про відмову у залученні захисника у протоколі затримання або постанові про арешт (взяття під варту) робиться відповідний запис, який скріплюється підписом затриманої або заарештованої (взятої під варту) особи.
Особам при затриманні або арешті (взятті під варту) працівниками міліції: повідомляються підстави та мотиви такого затримання або арешту (взяття під варту), роз'яснюється право оскаржувати їх у суді; надаються усно роз'яснення частини першої статті 63 Конституції України ( 254к/96-ВР ), права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді - роз'яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та прав осіб, затриманих або заарештованих (взятих під варту), встановлених законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (взяття під варту) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника; забезпечується можливість з моменту затримання або арешту (взяття під варту) захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, у тому числі безоплатною правовою допомогою відповідно до закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
У разі невиконання працівниками міліції вимог, встановлених цією статтею, особа, права якої були порушені, та/або її представники (родичі, захисник) можуть звернутися до суду із заявою про відшкодування шкоди у встановленому законом порядку.
При цьому такі особи звільняються від сплати державного мита.
Відшкодуванню підлягають у повному обсязі: 1) заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій або бездіяльності працівників міліції; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), вартість вилученого майна, якщо його повернення в натурі та в тому ж стані стало неможливим; 3) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; 4) моральна шкода.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії або бездіяльність працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Працівники органів міліції несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або бездіяльністю в межах, встановлених законом.
У приміщеннях і на виділених територіях, де знаходяться органи і підрозділи міліції, забороняється організація діяльності суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та виду господарської діяльності, за винятком діяльності з надання послуг харчування працівників органів та підрозділів внутрішніх справ та послуг з ремонту засобів зв'язку і телекомунікацій.
Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта
Як застосовують суди
Огляд: числа за статтею
- 3Рішень у базі, 2018–2019серед рішень, які система розібрала
- 1Усіх рішень 2019 року, з процесуальнимиіз 3 за статтею
- 3Постанов Верховного Суду2018–2019 роки, статтю застосовано
Що показує практика
актуально на 29.09.2026
Рішень за роками
2018–2019, серед 3 рішень цих років, які система розібрала
- Практику за статтею зібрано з 2018 по 2019 рік.
Позиція Верховного Суду
Суд встановив, що позивач не забезпечив належний контроль за підлеглими та не вжив заходів щодо припинення злочинної діяльності в очолюваному ним підрозділі, що підтверджено матеріалами службового розслідування та вироками суду щодо підлеглих. Такі дії дискредитують звання працівника міліції, тому звільнення за п. 66 Положення є законним та обґрунтованим.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 805/8383/14-аСуд встановив, що позивач порушив службову дисципліну, не повідомивши керівництво про переслідування автомобіля та не вживши заходів безпеки, що призвело до конфлікту. Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади визнано пропорційним тяжкості проступку та обставинам справи.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № П/811/1712/15Верховний Суд дійшов висновку, що дії позивача, які полягали у взаємодії з незаконними збройними формуваннями, є несумісними з проходженням служби в органах внутрішніх справ та порушують Присягу. Попри наявні процедурні порушення під час службового розслідування, факт вчинення дій, що дискредитують звання працівника міліції, є достатньою підставою для звільнення.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 808/7052/14
Свіжі рішення
останні 3 із 3
Справа стосується оскарження звільнення начальника відділення ДАІ м. Дружківка з органів внутрішніх справ за вчинення дій, що дискредитують звання рядового і начальницького складу. Позивач був звільнений у 2014 році на підставі наказів МВС України після службового розслідування, яке виявило його причетність до приховування злочинів підлеглих та сприяння незаконним діям представників «ДНР». Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позов лише в частині перерахунку вислуги років…
Мотивація суду: Суд встановив, що позивач не забезпечив належний контроль за підлеглими та не вжив заходів щодо припинення злочинної діяльності в очолюваному ним підрозділі, що підтверджено матеріалами службового…
Позивач (інспектор ДАІ) оскаржував наказ про звільнення з посади, виданий за результатами службового розслідування щодо подій 14 березня 2015 року. Тоді позивач разом із напарником без відома керівництва розпочали переслідування автомобіля, що призвело до конфлікту та бійки на території приватного домоволодіння, внаслідок чого працівники міліції отримали тілесні ушкодження. Суди попередніх інстанцій та Верховний Суд встановили, що позивач порушив вимоги Інструкції № 111 та Дисциплінарного…
Мотивація суду: Суд встановив, що позивач порушив службову дисципліну, не повідомивши керівництво про переслідування автомобіля та не вживши заходів безпеки, що призвело до конфлікту. Дисциплінарне стягнення…
Справа стосується оскарження звільнення заступника начальника штабу Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області за вчинки, що дискредитують звання працівника міліції. Позивач був звільнений у 2014 році на підставі висновків службового розслідування, яке встановило його співпрацю з незаконними збройними формуваннями ДНР (організація взаємодії чергової частини з комендатурою, розміщення контактних даних представників ДНР). Суд першої інстанції відмовив у позові, визнавши звільнення…
Мотивація суду: Верховний Суд дійшов висновку, що дії позивача, які полягали у взаємодії з незаконними збройними формуваннями, є несумісними з проходженням служби в органах внутрішніх справ та порушують Присягу…
Редакції статті
рішень за статтею всього — 3
69 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 5
- 07.11.2015Чинна · текст без змін
Рішень за цією редакцією: 3 із 3
- 01.01.2013
Рішень за цією редакцією: 0 із 3
- 29.11.2012
Рішень за цією редакцією: 0 із 3
- 13.06.2012
Рішень за цією редакцією: 0 із 3
- 16.11.2008
Рішень за цією редакцією: 0 із 3
Показати всі 7 редакційЗгорнути
2005
- 16.02.2005
Рішень за цією редакцією: 0 із 3
1990
- 20.12.1990
Рішень за цією редакцією: 0 із 3
Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.
Сусідні статті
ЗУ «Про міліцію» · рішень, які система розібрала за кожною
- Ст. 2Основні завдання міліції2 рішення
- Ст. 3Принципи діяльності міліції2 рішення
- Ст. 4Правова основа діяльності міліції0 рішень
- Ст. 5Діяльність міліції та права громадян3 рішення
- Ст. 6Сприяння державних органів…0 рішень
- Ст. 7Організація міліції та її підпорядкованість2 рішення
- Ст. 8Співробітництво у сфері діяльності міліції між Міністерством внутрішніх справ України…0 рішень
З суду
рішень за нормою — 3 рішення
Застосовують
Рішень за нормою у кожному суді, які система розібрала.
Судді, що застосовують
Рішень за нормою у кожного судді, які система розібрала.
Пов’язані норми інших законів
норми інших актів із тих самих рішень
Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.