Перейти до вмісту

Стаття 20 ЗУ про переміщених осіб. Прикінцеві та перехідні положення

Чинна редакція закону від 04.04.2025текст статті — з 30.12.2023актуально на 29.09.202626 редакцій закону з цією статтею, остання 04.04.2025

Джерело: zakon.rada.gov.uaредакція від 04.04.2025

Текст статті

ч. 1

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

ч. 2

Закони та інші нормативно-правові акти України діють в частині, що не суперечить цьому Закону.

Показати всі 5 частин
ч. 2‑1

У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом шести місяців після його припинення або скасування визначені Кабінетом Міністрів України категорії внутрішньо переміщених осіб мають право на безоплатне тимчасове проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) без обмеження строком, передбаченим абзацом дев’ятим частини першої статті 9 цього Закону.

ч. 3

Внести зміни до таких законів України: 1) абзац дев’ятий статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 232; 2013 р., № 30, ст. 343, № 51, ст. 716; із змінами, внесеними Законом України від 2 вересня 2014 року № 1673-VII) викласти в такій редакції: "документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні"; 2) у Законі України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 26, ст. 892, № 27, ст. 905, № 39, ст. 2011): а) у статті 6: у назві слова "або переселилися з неї" виключити; частину першу виключити; у частині третій слова "частинах першій та" замінити словом "частині"; б) у статті 7: у назві, частині першій та абзаці першому частини дванадцятої слова "або переселилися з неї" виключити; частини п’яту - одинадцяту виключити; в) статтю 18 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту: "2. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою; 3) статтю 14 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" викласти в такій редакції: "Стаття 14. Евакуація громадян з тимчасово окупованої території України 14.1. Визначення правового статусу та забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим здійснюються у порядку, визначеному Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". 14.2. Упродовж строку тимчасової окупації внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим звільняється від обов’язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об’єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Національний банк України приймає рішення про зміну класифікації таких іпотечних кредитів або інші рішення з метою недопущення погіршення ліквідності (фінансового стану) кредитора. Норми цього пункту не поширюються на нерухоме житлове майно, загальна площа якого перевищує показники, встановлені статтею 265 Податкового кодексу України. На громадянина України, який виїжджає з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим за межі державного кордону України на місце постійного проживання або змінює своє громадянство, не поширюються норми цього пункту".

ч. 4

Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом: 1) підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині відповідальності посадових чи службових осіб за порушення прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб під час їх реєстрації, надання соціальних послуг та інформації щодо наявних місць тимчасового поселення та можливостей працевлаштування; 2) підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України зміни та доповнення до законів України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", передбачивши аналогічні сфері врегулювання цим Законом положення для категорій іноземців, біженців та осіб без громадянства; 3) підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України зміни та доповнення до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", передбачивши в таких змінах спрощення процедур реєстрації, перереєстрації господарської діяльності та повідомного порядку скасування реєстрації та вилучення записів з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у випадку, коли такі суб’єкти господарювання були зареєстровані територіальними органами ведення реєстрів на тимчасово окупованій території до часу її окупації; 4) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; 5) забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами державної виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону; 6) забезпечити розроблення та затвердження в установленому порядку комплексної державної програми щодо підтримки та соціальної адаптації громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, зокрема, вжити заходів із вирішення питань щодо тимчасового розміщення, працевлаштування, медичної допомоги, протиепідемічних заходів, розробки та внесення змін до нормативно-правових актів стосовно спрощення процедури переоформлення документів і отримання соціальних виплат для цієї категорії громадян; 7) для забезпечення обліку таких осіб та створення експертно-інформаційної системи підтримки прийняття управлінських рішень створити Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб - громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, а також за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, та визначити порядок її ведення та порядок доступу до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб із зазначенням ідентифікаційних даних громадян, відомостей про факт надання їм державою та органами місцевого самоврядування послуг, даних про факт та про потреби їх працевлаштування, відомостей про виплачені їм грошові суми для забезпечення тимчасового поселення та отримання постійного житла, передбачивши в цій базі систему захисту персональних даних, повноваження державних органів та їх територіальних підрозділів щодо порядку введення таких даних за їх спеціальною компетенцією та порядок надання необхідних для таких осіб інформаційно-консультативних відомостей та послуг для прискорення та спрощення для цієї категорії громадян процесу соціальної адаптації; 8) створити координаційний центр для організації роботи з консультування, перевезення та розміщення зазначеної вище категорії громадян України за відомостями спеціальної міжвідомчої бази даних.

Наведено текст чинної редакції. Офіційний текст акта

Як застосовують суди

Огляд: числа за статтею

  • 3Рішень у базі, 2016–2026серед рішень, які система розібрала
  • 1Усіх рішень 2026 року, з процесуальнимиіз 3 за статтею
  • 2Постанов Верховного Суду2016–2026 роки, статтю застосовано

Що показує практика

актуально на 29.09.2026

Рішень за роками

2016–2026, серед 3 рішень цих років, які система розібрала

2016: 12023: 12026: 1
20162026
  • За останній рік статтю застосовано у 1 рішенні.
  • Практику за статтею зібрано з 2016 по 2026 рік.

Позиція Верховного Суду

  • Верховний Суд дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України має повноваження визначати порядок виплати пенсій, зокрема і спеціальний порядок для внутрішньо переміщених осіб, що не суперечить законодавству та не є дискримінаційним, а спрямоване на забезпечення фактичного отримання виплат.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · справа № 640/18720/18
  • Суд встановив, що Конституція України не наділяє Президента повноваженнями притягати Кабінет Міністрів до відповідальності, оскільки Уряд підзвітний Верховній Раді. Крім того, на момент розгляду справи Кабінет Міністрів виконав вимоги щодо прийняття відповідних програм, а порушень прав позивачів з боку Президента не виявлено.

    Верховний Суд України · справа № П/800/517/15

Свіжі рішення

останні 3 із 3

Перегляд в апеляції чи касаціїАпеляційнаПерший апеляційний адміністративний суд
ст. 4 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»ст. 5 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»ст. 47 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»ст. 49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»+2

Справа стосується поновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі (ВПО), якій Пенсійний фонд припинив нарахування пенсії з 01.05.2018. Позивач звернулася до суду з вимогою визнати дії ПФУ протиправними та зобов'язати виплатити заборгованість за весь період. Суд першої інстанції задовольнив позов, визнавши припинення виплат безпідставним. Апеляційний суд підтримав це рішення, зазначивши, що перелік підстав для припинення виплати пенсії є вичерпним і визначений виключно законом…

Мотивація суду: Суд встановив, що відповідач не надав доказів наявності законних підстав для припинення виплати пенсії, передбачених ст. 49 Закону № 1058-IV. Підзаконні акти не можуть звужувати конституційне право…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»ст. 47 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»ст. 20 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»ст. 351 КАС

Громадянка ОСОБА_1 звернулася з позовом до Кабінету Міністрів України, вимагаючи скасувати окремі положення постанови №335 від 25.04.2018, які передбачали виплату пенсій за минулий період для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на умовах «окремого порядку», визначеного Урядом. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов частково, визнавши ці норми протиправними, оскільки вони, на їхню думку, обмежували права ВПО, гарантовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне…

Мотивація суду: Верховний Суд дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України має повноваження визначати порядок виплати пенсій, зокрема і спеціальний порядок для внутрішньо переміщених осіб, що не суперечить…

Перегляд в апеляції чи касаціїКасаційнаВерховний Суд України
ст. 10 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»ст. 20 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»ст. 244 КАС

Група внутрішньо переміщених осіб звернулася до суду з позовом до Президента України, вимагаючи визнати його бездіяльність протиправною через невиконання Кабінетом Міністрів України обов'язків щодо розробки програм підтримки ВПО та нездійснення Президентом контрольних функцій щодо притягнення Уряду до відповідальності. Вищий адміністративний суд України відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що Президент не має конституційних повноважень притягати КМУ до відповідальності, а спори щодо дій…

Мотивація суду: Суд встановив, що Конституція України не наділяє Президента повноваженнями притягати Кабінет Міністрів до відповідальності, оскільки Уряд підзвітний Верховній Раді. Крім того, на момент розгляду…

Редакції статті

рішень за статтею всього — 3

26 редакцій закону з цією статтею, змін тексту — 1

  1. 04.04.2025Чинна · текст без змін

    Рішень за цією редакцією: 1 із 3

  2. 30.12.2023

    Рішень за цією редакцією: 0 із 3

  3. 20.10.2014

    Рішень за цією редакцією: 2 із 3

Рішення, ухвалені за чинності кожної редакції статті.

Сусідні статті

ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» · рішень, які система розібрала за кожною

  • Ст. 17Сприяння з надання внутрішньо переміщеним особам кредитів на придбання земельних ділянок…0 рішень
  • Ст. 18Міжнародне співробітництво з проблем внутрішньо переміщених осіб0 рішень
  • Ст. 19Відповідальність за порушення цього Закону0 рішень
  • Ст. 20Прикінцеві та перехідні положення3 рішення

Аналітика на основі рішень судів і тексту закону; не є юридичною консультацією.