Стаття 58 ЗУ «Про авторське право і суміжні права». Відповідальність провайдерів послуг обміну контентом за порушення авторського права та/або суміжних прав. Відповідальність провайдерів послуг обміну контентом за порушення авторського права…

Провайдери послуг обміну контентом не несуть відповідальності за порушення авторського права та/або суміжних прав, за умови що вони: 1) вжили всіх можливих заходів для отримання відповідного дозволу; 2) вжили всіх можливих заходів для унеможливлення обміну контентом стосовно об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав, щодо яких суб’єкти авторського права та/або суб’єкти суміжних прав подали в порядку, визначеному статтею 58 цього Закону, заяву з вимогою унеможливлення доступу до цифрового контенту та недопущення подальшого розміщення на веб-сайті відповідного контенту; 3) вжили заходів для припинення порушень авторського права та/або суміжних прав з використанням мережі Інтернет, передбачених статтею 58 цього Закону, а також для недопущення повторного розміщення на веб-сайті (веб-сторінці) відповідних об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав, доступ до яких було унеможливлено. При цьому за відсутності інформації, отриманої від суб’єктів авторського права та/або суб’єктів суміжних прав про порушення прав на конкретні об’єкти таких прав, провайдери послуг обміну контентом не зобов’язані здійснювати загальний моніторинг контенту, тобто пошук фактів та обставин, які вказують на порушення авторського права та/або суміжних прав.

При визначенні, чи було вжито належних заходів, передбачених частиною третьою цієї статті, зокрема враховуються: 1) кількість користувачів відповідних послуг обміну контентом; 2) кількість об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав, які використовуються; 3) наявність та ефективність технічних засобів, необхідних для реалізації заходів, передбачених пунктами 2 і 3 частини третьої цієї статті.

Положення пунктами 2 і 3 частини третьої цієї статті не застосовуються до провайдерів послуг обміну контентом, які здійснюють діяльність менше трьох років та обсяг річного доходу яких становить менше 10 мільйонів гривень, крім випадків, якщо місячна середня кількість унікальних відвідувачів його веб-сайту за попередній календарний рік перевищує 5 мільйонів осіб. При цьому на зазначених у цьому абзаці провайдерів послуг обміну контентом поширюються зобов’язання, передбачені пунктом 1 частини третьої цієї статті, а також зобов’язання, які покладаються на провайдерів послуг обміну контентом як постачальників послуг хостингу, передбачені статтями 56‑57 цього Закону. Положення частини третьої цієї статті не застосовуються до провайдерів послуг обміну контентом, які беруть участь у відборі цифрового контенту, доступ до якого незаконно інтерактивно надається публіці, та/або які надають на своєму веб-сайті інструменти, спеціально призначені для незаконного використання цифрового контенту, та/або свідомо сприяють такому використанню, що може бути підтверджено тим фактом, що провайдер послуг обміну контентом прийняв фінансову модель, яка заохочує користувачів його веб-сайту незаконно надавати публіці інтерактивний доступ до цифрового контенту через такий веб-сайт.

Провайдери послуг обміну контентом на запит суб’єктів авторського права та/або суб’єктів суміжних прав зобов’язані надавати їм інформацію про застосування заходів, передбачених частиною третьою цієї статті, та якщо було укладено договір з суб’єктом авторського права та/або суб’єктом суміжних прав - інформацію про використання відповідних об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав відповідно до договору.

Провайдери окремих послуг, таких як неприбуткові онлайн-енциклопедії, неприбуткові освітні та наукові сховища інформації, платформи для розробки та спільного використання комп’ютерної програми з відкритим вихідним кодом, онлайн-ринки, хмарні сервіси "бізнес для бізнесу" та хмарні сервіси, що дозволяють користувачам розміщувати контент у сховищі інформації для власного використання, не вважаються провайдерами послуг обміну контентом для цілей цієї статті.