26.08.2026 — суд стягнув ПДВ як безпідставно набуте у справі №906/65/26. 09.09.2026 — касація відмовила прокурору через сплату податку в бюджет у справі №911/3375/25. 15.09.2026 — суд відхилив позов про недійсність договору у справі №910/7717/26.
З 17.09.2026 імпорт деталей для виробництва зброї та дронів звільнили від податку на додану вартість, якщо готову техніку передають військовим без відшкодування вартості. Ця зміна стосується платників податків, які виробляють озброєння, військову техніку чи боєприпаси, та кінцевих отримувачів — Збройних Сил України, правоохоронних органів і військових формувань. Нова редакція діє з 17.09.2026.
Статистика за старою редакцією виявляє жорсткий підхід судів до застосування податкових пільг у державних контрактах. За 2026 рік суди ухвалили 57 рішень по суті за цією нормою, з яких у 38 справах позови задоволено. Загалом із 2017 по 2026 рік у реєстрах зафіксовано 175 рішень за нормою, серед яких 83 постанови Верховного Суду. Ці числа стосуються старої редакції статті. Сама поява нового оборонного пункту не впливає на практику щодо будівельних пільг, але відкриває новий фронт спорів про цільове використання імпорту.
У редакції від 17.09.2026 до ст. 197 Податкового кодексу додано: «Звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України, що ввозяться платниками податків для використання у власній виробничій діяльності з виробництва озброєння, військової та спеціальної техніки (зокрема безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та розвідки, активних засобів протидії технічним розвідкам, багатоканальних оптико-електронних систем, оптико-електронних приладів), зброї і боєприпасів (далі – оборонні товари), за умови що кінцевим отримувачем таких» товарів є військові та правоохоронні органи.
Пастка податкової пільги у державних закупівлях
Текст ст. 197 Податкового кодексу містить підстави для звільнення від оподаткування. Спостерігаю неочевидний наслідок: наявність пільги обертається фінансовою проблемою для підрядника, який виконує роботи за бюджетні кошти. Якщо сторони помилково включили податок до ціни договору, держава прийде забирати ці гроші назад через механізм безпідставного збагачення.
У справі №906/65/26 компанія уклала договір від 14.09.2023 та виконувала реконструкцію житлового будинку в селищі Пісківка за державні кошти. У процесі виконання робіт Держаудитслужба провела планову ревізію і встановила порушення: такі операції звільнені від оподаткування. Сторони уклали додаткову угоду № 9 від 08.08.2025, якою виклали ціну вже без податку, але гроші підрядник не повернув. Служба відновлення та розвитку інфраструктури направила вимогу про повернення, яку було проігноровано. Господарський суд Житомирської області стягнув з компанії 291 732,77 грн за ст. 1212 ЦКУ та 3500,79 грн судового збору. Суд керувався тим, що правова підстава для сплати цих грошей відпала внаслідок прямої вказівки закону та підписання додаткової угоди.
Схожий фінал отримав підрядник у справі №911/107/26. Служба відновлення та розвитку інфраструктури стягнула 1 021 364,50 грн за капітальний ремонт пошкодженого будинку в Ірпені на вулиці Северинівській, 131. Договір № 7К-23 сторони підписали 31.08.2023. Факт порушення зафіксовано актом ревізії Держаудитслужби від 28.10.2025. Компанія захищалася тим, що на момент підписання актів договір був чинним, а податкові накладні та розрахунки коригування зареєстровані належним чином. Північний апеляційний господарський суд ці аргументи відхилив. Включення податку до вартості робіт за бюджетні кошти прямо суперечить закону, тому отримана сума автоматично стає безпідставно набутим майном і підлягає поверненню замовнику.
Коли держава судиться сама з собою
Прокурори ініціюють позови про визнання недійсними пунктів договорів, де прописаний податок, вимагаючи повернути гроші. Бачу тут концептуальний розкол: цивільне право не може регулювати податкові відносини, а стягнення податку на користь замовника створює ризик подвійного стягнення.
У справі №910/7717/26 заступник керівника Голосіївської окружної прокуратури в інтересах Голосіївської районної державної адміністрації вимагав визнати недійсними пункт 2.1 договору підряду від 16.10.2025 та пункт 1 додаткової угоди від 22.12.2025. Прокурор просив стягнути з будівельної компанії 533 526,78 грн. Відповідачі заперечували, вказуючи, що підрядник є податковим агентом і сплачує податки до держбюджету. Господарський суд міста Києва у позові відмовив повністю. Суд розмежував правові площини: податкове законодавство не є актом цивільного законодавства. Податок не є умовою про ціну в розумінні цивільного права, він не встановлюється і не змінюється за домовленістю сторін. Тому порушення податкової пільги не є підставою для визнання правочину недійсним за ст. 203 та ст. 215 ЦКУ. Головний аргумент відмови у стягненні — підрядник є податковим агентом. Він отримав гроші від замовника і перерахував їх до державного бюджету. Він не є кінцевим набувачем цих сум.
Цю логіку закріпив Верховний Суд у справі №911/3375/25. Керівник Бучанської окружної прокуратури в інтересах Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА просив стягнути 1 799 534,01 грн за трьома договорами будівельного підряду від 23.10.2023, 18.04.2024 та 30.09.2024. Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили, але касація скасувала ці рішення. Колегія суддів встановила, що компанія сплатила спірні суми до бюджету. Оскільки держава вже є фактичним володільцем цих грошових коштів через податкові платежі, інтереси держави не порушено, у позивача відсутнє порушене право. У задоволенні позову відмовили, а з прокуратури стягнули 101 015,64 грн судового збору за подання скарг.
Межі компетенції аудиторів та податківців
Поштовхом до спорів про стягнення податку стає акт ревізії Держаудитслужби. Саме аудитори фіксують неправомірне застосування пільги і вимагають усунути порушення. Ця деталь ламає звичний сценарій захисту: замість сперечатися про суть пільги в господарському суді, компанії йдуть в адміністративний суд оскаржувати саму вимогу контролера.
Харківський окружний адміністративний суд у справі №520/4870/26 розглянув позов комунального підприємства з міста Чугуїв до Держаудитслужби. Аудитори у вимозі від 25.12.2025 вимагали відшкодувати 592 001,77 грн через безпідставне включення податку до вартості капітального ремонту. Суд визнав цей пункт вимоги протиправним і скасував його. Причина суто процесуальна: орган державного фінансового контролю вийшов за межі своїх повноважень. Оцінка правильності нарахування податку та застосування пільг належить до виключної компетенції органів Державної податкової служби. Аудитори не мають права тлумачити норми податкового законодавства. Щодо інших пунктів вимоги суд відмовив, оскільки підприємство виконало їх добровільно до рішення суду, утримавши кошти з винних осіб.
Інший аспект податкових спорів комунального сектору розкрито у справі №520/33861/23. Податкова зменшила комунальному підприємству від'ємне значення ПДВ на 45 668 207,00 грн, вимагаючи застосовувати касовий метод та нараховувати зобов'язання на отримані бюджетні кошти. Суди всіх трьох інстанцій стали на бік підприємства. Отримані кошти за кодами 2610 та 3210 мали характер субсидій і трансфертів, а не оплати товарів чи послуг, тому об'єкт оподаткування був відсутній. Крім того, безоплатна передача майна на баланс метрополітену між комунальними підприємствами прямо звільнена від оподаткування.
Що це означає для вас
Якщо ви виробляєте безпілотні системи чи засоби радіоелектронної боротьби і плануєте імпортувати комплектуючі без сплати податку за новими правилами, фіксуйте статус кінцевого отримувача ще на етапі укладення контракту. Пільга спрацює виключно за умови, що ви передаєте готову продукцію військовим формуванням без відшкодування її вартості. Якщо ви продасте такий дрон за гроші, податкова нарахує зобов'язання та застосує штрафні санкції за нецільове використання імпорту.
Якщо ви будівельний підрядник і працюєте з бюджетними коштами, перевіряйте наявність пільг до підписання кошторису. Якщо податок помилково включено до ціни, а Держаудитслужба вимагає його повернути, ключовим доказом у суді стане факт перерахування цих грошей до бюджету. Якщо ви встигли сплатити податок державі, суди відмовлять у стягненні коштів на користь замовника, оскільки держава не може стягувати гроші двічі. Якщо ж гроші залишилися на ваших рахунках, їх доведеться повернути як безпідставно набуте майно.