Стаття 114 ЗУ «Про страхування». Державне регулювання та нагляд за діяльністю на ринку страхування

При здійсненні державного регулювання та нагляду за страховою (перестраховою) діяльністю Регулятор: 1) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, обов’язкові до виконання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, страховиками, їх об’єднаннями, страховими посередниками та особами, які надають допоміжні послуги, та контролює їх виконання; 2) веде реєстри відповідно до законодавства України та затверджує положення про них; 3) здійснює ліцензування страховиків та авторизацію страхових посередників, реєстрацію філій страховиків-нерезидентів та затверджує умови здійснення діяльності із страхування, здійснення якої потребує відповідної ліцензії чи авторизації, та порядок контролю за їх додержанням; 4) встановлює пруденційні вимоги, в тому числі вимоги до розміру регулятивного капіталу, додержання правил надання страхових послуг, а також правила формування і обліку технічних резервів; 5) визначає критерії віднесення страховиків до категорії значимих страховиків; 6) встановлює розмір плати за включення до відповідних реєстрів; 7) затверджує умови авторизації страхових посередників; 8) затверджує порядок проведення безвиїзного нагляду та інспекційних перевірок і оформлення їх результатів, включаючи порядок проведення перевірки афілійованих та споріднених осіб об’єкта нагляду; 9) здійснює безвиїзний нагляд та інспекційні перевірки страховиків, страхових груп, філій страховиків-нерезидентів та страхових посередників, а також інших осіб, зазначених у частині сьомій статті 21 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії"; 10) здійснює контроль за достовірністю та повнотою інформації, що надається Регулятору; 11) проводить самостійно чи разом з іншими державними органами перевірку діяльності учасників ринку страхування (крім клієнтів), а також юридичних осіб та фізичних осіб, які здійснюють діяльність на ринку страхування, для яких законом встановлені вимоги щодо авторизації; 12) у разі порушення законодавства про страхування, фінансові послуги та захист прав споживачів, нормативно-правових актів Регулятора застосовує заходи впливу, заходи раннього втручання та коригувальні заходи, а також накладає адміністративні стягнення; 13) звертається до суду з позовами (заявами) про ліквідацію страховика або у зв’язку з порушенням страховиком або страховим посередником законодавства про страхування; 14) вимагає від учасників ринку страхування (крім клієнтів та об’єднань учасників ринку страхування) надання необхідних документів, інформації та пояснень; 15) відкликає ліцензію на здійснення діяльності із страхування філією страховика-нерезидента, якщо страховика-нерезидента позбавлено ліцензії на здійснення діяльності із страхування або якщо його ліквідовано/оголошено банкрутом у країні реєстрації; 16) проводить тематичні перевірки діяльності страховиків за результатами аналізу макроекономічних показників та аналізу ризиків, що мають вплив на діяльність страховиків; 17) встановлює порядок складання і подання звітів, звітності та іншої інформації страховиками, а також отримує такі звіти, звітність, іншу інформацію та пояснення до них; 18) надсилає матеріали до правоохоронних органів щодо фактів правопорушень, які стали відомі під час здійснення нагляду; 19) надсилає органам Антимонопольного комітету України матеріали у разі виявлення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 20) встановлює вимоги щодо захисту інформації страховиків; 21) встановлює порядок розкриття інформації учасниками ринку страхування відповідно до законодавства України; 22) визначає кваліфікаційні вимоги до керівників страховика, осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку, та інших осіб, відповідальних за виконання ключових функцій, у тому числі на умовах аутсорсингу, та може вимагати звільнення з посади осіб, які не відповідають встановленим вимогам для зайняття такої посади, або розірвання відповідних договорів; 23) здійснює перевірку та оцінку внутрішніх політик та положень страховиків; 24) погоджує відповідно до законів України документи учасників ринку страхування (крім клієнтів), що визначають вимоги щодо надання страхових послуг; 25) перевіряє політики з андеррайтингу страховиків, а також політики врегулювання подій, що мають ознаки страхового випадку; 26) перевіряє та оцінює політику перестрахування; 27) перевіряє та оцінює відповідність розміру сформованих технічних резервів, порядку їх формування та/або обліку, методів розрахунку технічних резервів страховиків та припущень вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Регулятора; 28) перевіряє та оцінює виконання страховиками вимог до інвестиційної діяльності, встановлених законодавством; 29) оприлюднює інформацію про страховиків, які здійснюють страхування довічних пенсій за рахунок грошових коштів накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі показники, які вони застосовують для розрахунку довічних пенсій; 30) встановлює умови та порядок проведення внутрішнього аудиту (контролю) у страховику; 31) встановлює порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у страховику відповідно до цього Закону; 32) оприлюднює у порядку та відповідно до встановлених ним критеріїв на сторінках свого офіційного інтернет-представництва інформацію про застосування заходів впливу; 33) забезпечує захист прав споживачів страхових послуг; 34) здійснює контроль за додержанням вимог законодавства, що регулює діяльність учасників ринку страхування; 35) погоджує у встановлених законом випадках умови страхування, визначені відповідним органом державної влади; 36) бере участь у міжнародному співробітництві у сфері страхування, здійснює вивчення, узагальнення, поширення світового досвіду, організовує виконання міжнародних договорів України у сфері страхування; 37) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Регулятор у визначеному ним порядку має право визначати величину ризиків у діяльності страховика. Регулятор за результатами оцінювання страховика, проведеного ним під час нагляду в порядку та спосіб, визначені нормативно-правовими актами Регулятора, з урахуванням оцінювання бізнес-моделі страховика, ризиків, притаманних його діяльності, якості корпоративного управління та систем управління ризиками у страховику має право: 1) встановлювати для страховика додаткові вимоги до капіталу платоспроможності; 2) вимагати від страховика, його керівників, власників істотної участі вжиття заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану страховика, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття усіх суттєвих ризиків його діяльності, підвищення якості корпоративного управління, у тому числі систем внутрішнього контролю та управління ризиками.

Для здійснення контролю за достовірністю та повнотою інформації, що надається Регулятору страховиками, Регулятор має право вимагати проведення не більше одного разу на рік за рахунок страховика: 1) перевірки суб’єктом аудиторської діяльності звітності, яка не подавалася до Регулятора разом із звітами, складеними за результатами надання аудиторських послуг, або повторного проведення аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) чи повторної перевірки регуляторної звітності, яка подавалася до Регулятора разом із звітами, складеними за результатами надання аудиторських послуг. Для повторного надання аудиторських послуг, передбаченого цим пунктом, не може призначатися суб’єкт аудиторської діяльності, який надавав страховику, страховій групі аудиторські послуги за відповідний період; 2) перевірки розмірів сформованих технічних резервів та даних звітності, визначених у статті 47 цього Закону, у тому числі наведених в актуарному звіті, з визначенням незалежного актуарія.

Для оцінки фінансового стану страховика Регулятор має право екстраполювати результати аналізу даних, отриманих під час здійснення Регулятором нагляду або при проведенні зовнішнього аудиту. При виявленні відхилення результатів такої екстраполяції від встановлених законодавством вимог до розміру капіталу Регулятор має право застосувати коригувальні заходи та заходи раннього втручання у порядку, на умовах та з урахуванням вимог нормативно-правових актів Регулятора.

Регулятор для цілей нагляду за діяльністю на ринку страхування має право отримувати від державних органів та інших осіб інформацію, у тому числі конфіденційну, щодо фінансового/майнового стану засновників страховика та осіб, які набувають або збільшують істотну участь у страховику, їхньої ділової репутації, джерел походження грошових коштів, що використовуються для формування статутного капіталу страховика. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації зобов’язані протягом 20 днів з дня отримання запиту Регулятора безоплатно надати йому відповідну інформацію.

Регулятор під час здійснення нагляду за установами, що здійснюють діяльність із страхування в іноземних державах, співпрацює з іншими державними органами, які здійснюють регулювання ринків фінансових послуг в Україні, та з відповідними органами нагляду за фінансовими установами іноземних держав. Співпраця відбувається на підставі укладених договорів, меморандумів чи в інших формах. Інформація, що надається відповідними органами нагляду іноземних держав, може використовуватися виключно з метою перевірки: 1) ліцензії або іншого дозвільного документа установи на право ведення господарської діяльності; 2) права на здійснення діяльності із страхування.

У межах здійснення нагляду за діяльністю з надання страхових та супровідних послуг на ринку страхування днем початку адміністративного провадження за ініціативою Регулятора є день складення ним документа, в якому зафіксовано обставини, що можуть бути підставою для прийняття Регулятором індивідуального акта щодо страховика або іншого об’єкта нагляду. Документи, в яких фіксуватимуться такі обставини, визначаються нормативно-правовими актами Регулятора.